На значній частині української лінії фронту найнебезпечніше завданн часто не штурм російських позицій, а просто пересування до них. FPV дрони постійно кружляють над дорогами, окопами та маршрутами евакуації, перетворюючи логістику на одну з найсмертоносніших складових війни в зоні ураження.
У відповідь Україна дедалі частіше відправляє туди роботів замість людей.
Протягом усієї війни Київ покладався на технології, щоб компенсувати перевагу Росії в живій силі та військових ресурсах. Дешеві безпілотники стали ключовим елементом цієї стратегії, допомагаючи стримувати виснажливі атаки, коригувати артилерію та завдавати ударів далеко за лінією фронту. Тепер Україна намагається перенести цю технологічну перевагу й на землю.
Реформа армії в Україні: чи допоможуть нові зміни вирішити головну проблему мобілізації
Українські наземні роботизовані комплекси, або НРК, вже регулярно доставляють боєприпаси, їжу та інші припаси. Вони також допомагають евакуйовувати поранених із позицій, що перебувають під загрозою російських атак дронами. Деякі системи використовуються для знищення російських безпілотників, які чатують уздовж логістичних маршрутів.
Подібно до того, як FPV дрони пройшли шлях від імпровізованого засобу на полі бою до одного з ключових елементів української оборони, наземні роботи проходять схожу трансформацію. Те, що починалося як експериментальний інструмент для логістики, поступово стає частиною ширшої стратегії автоматизації найнебезпечніших завдань на полі бою.
Втім, експерти та командири підрозділів безпілотних наземних систем на фронті у розмові з Independence Avenue Media наголошують: очікування щодо повністю автоматизованого поля бою поки що варто стримувати, принаймні у найближчій перспективі.
«Ідея про те, що роботи можуть повністю замінити піхоту, одночасно і правильна, і хибна», каже Любов Шипович, співзасновниця організації Dignitas Ukraine, яка займається впровадженням нових технологій в українському війську.
«Сьогодні вони ще не можуть цього зробити, але це має бути нашою метою. Ми повинні вивести людей з окопів і з передової. Роботи можуть виконувати брудну та небезпечну роботу».
Рік роботів
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна має суттєво наростити виробництво та постачання наземних роботизованих комплексів. Цього року поставлено ціль забезпечити фронт щонайменше 50 тисячами таких систем для логістики, евакуації поранених та бойових завдань.
За даними видання The Telegraph, кількість місій із постачання та евакуації за допомогою наземних роботів уже зросла з 2900 у листопаді 2025 року до 10 281 у квітні 2026 року.
Нині понад 280 українських компаній розробляють наземні роботизовані системи. У 2025 році обсяг українського сектору оборонних технологій сягнув приблизно 6,8 мільярда доларів. Найшвидше зростання було зафіксовано саме у сфері наземних роботизованих комплексів, виробництво яких за рік збільшилося на 488%.
Міністр оборони Михайло Федоров окреслив довгострокове бачення, за яким роботизовані системи зможуть взяти на себе більшість логістичних завдань на передовій.
На окремих ділянках фронту такі зміни вже стали реальністю. У листопаді 2025 року BBC повідомляла, що в районі Покровська до 90% усіх поставок на українські передові позиції здійснювалися за допомогою наземних роботів.
Тим часом 3-тя окрема штурмова бригада за один місяць перевезла понад 200 тонн вантажів за допомогою наземних роботизованих комплексів. Це еквівалентно роботі 10 тисяч військових, кожен із яких мав би доставити по 20 кілограмів вантажу на передову. За словами полковника Анатолія Куликівського, сьогодні роботи забезпечують близько 70% логістики бригади на передньому краї.
Чи справді Україна зупинила росіян – думки західних експертів
У районі Костянтинівки на російських відеозаписах неодноразово фіксувалися удари FPV дронів по українських логістичних роботах, які рухалися трасою Н 20 — одним із ключових маршрутів постачання до міста.
Спалені роботи демонструють одночасно і вразливість таких систем, і їхню цінність. Кожен знищений робот може означати екіпаж вантажівки або евакуаційну групу, якій не довелося рухатися дорогою, насиченою ворожими дронами.
Не лише логістика
Роботи дедалі частіше виконують і безпосередні бойові завдання.
«Механізовані штурми, у яких головну роль відіграватимуть наземні роботи, це лише питання часу», вважає Ігор Шмирьов, керівник напрямку наземних роботизованих систем платформи Brave1. За його словами, Україна дедалі активніше намагається замінити частину завдань піхоти на передовій дронами та роботами.
На початку 2024 року автор цього матеріалу став свідком одного з перших таких експериментів. На полігоні в Донецькій області військові 109 окремої бригади територіальної оборони випробовували невеликий дистанційно керований наземний роботизований комплекс. Пізніше того ж дня його спорядили вибухівкою та спрямували в російську траншею.
Сьогодні такі завдання стають дедалі звичними. Наприкінці минулого року 3-тя окрема штурмова бригада повідомила, що оснащений кулеметом робот утримував позицію на передовій близько 45 днів.
У січні 2026 року ця ж бригада оприлюднила відео, на якому робот камікадзе, навантажений протитанковими мінами, заїжджає до будівлі, зайнятої російськими військовими, а потім підривається.
Того ж місяця поблизу Лимана троє російських військових здалися українському наземному роботу. Імовірно, це перший зафіксований випадок у сучасній історії воєн, коли солдати здалися дистанційно керованому наземному безпілотнику.
Україна також дедалі активніше експериментує з роботизованими штурмами. Поблизу Костянтинівки 100 окрема механізована бригада використала одразу три типи наземних роботів під час атаки на будівлю, яку контролювали російські війська.
За даними бригади, один робот виконував роль приманки, інший доставляв спорядження українським військовим, а третій, навантажений сотнями кілограмів вибухівки, заїхав усередину будівлі та підірвався, знищивши її.
Довгий шлях до автономності
Усе це не означає, що роботи вже замінюють піхоту, принаймні поки що. Українські військові все ще необхідні для зачистки траншей, штурму та утримання будівель у міській забудові, а також для використання можливостей на полі бою у спосіб, який машинам поки недоступний.
Євген, командир роти наземних роботизованих систем 92 окремої штурмової бригади з позивним «Харків», розповів Independence Avenue Media, що наземні роботи стають дедалі важливішими, але поле бою змінюється швидше, ніж технології встигають розвиватися.
Зв’язок залишається вразливим до засобів радіоелектронної боротьби, рельєф місцевості досі обмежує мобільність, а багато роботизованих систем знищуються ще до того, як досягають своєї цілі.
За словами Євгена, перспективним рішенням є використання оптоволоконного управління, оскільки його неможливо заглушити засобами РЕБ. Водночас це створює нові проблеми: кабелі можуть бути пошкоджені або перерізані іншими дронами, які рухаються тим самим маршрутом.
Євген прогнозує появу багаторівневих роботизованих груп, де один робот доставлятиме інший ближче до передової, а повітряні безпілотники проводитимуть розвідку або полюватимуть на ворожі дрони ще до того, як ті зможуть атакувати наземні платформи.
Дебора Ферламб, співзасновниця інвестиційної компанії Green Flag Ventures, яка спеціалізується на українських оборонних технологіях, розповіла Independence Avenue Media, що створити ефективний наземний робот значно складніше, ніж повітряний дрон через особливості фізики та місцевості.
«Схід України вкритий балками, багнюкою та нерівними сільськогосподарськими угіддями, тому створення надійних гусениць і підвіски залишається серйозним інженерним викликом», зазначає вона. «Програмне забезпечення розвивається швидко, але саме апаратна частина, тобто здатність машини працювати в таких умовах, залишається головним проблемним місцем».
Українські командири підтверджують цю проблему. Назар, командир підрозділу наземної робототехніки 108 окремого штурмового батальйону, розповів ArmyInform, що багато платформ добре показують себе під час випробувань, але виходять з ладу в бойових умовах, де багнюка, перегрів електроніки, ненадійні компоненти та великі відстані швидко виводять їх із строю.
«Зрештою завжди залишатиметься потреба у звичайній піхоті для захоплення та контролю території», сказав у коментарі Independence Avenue Media Джордж Баррос, директор з інновацій та відкритих джерел аналітичного центру Інститут Вивчення Війни. «Наземні роботи можуть допомагати піхоті знищувати ворожі позиції, але їхня зачистка та утримання ще довго залишатимуться завданням людей».
Перегони роботів з Росією
Російські війська також дедалі активніше експериментують із власними наземними роботизованими комплексами. Серед них є системи, призначені для транспортування та запуску FPV дронів.
Російські канали оприлюднювали відео, на яких північнокорейська реактивна система залпового вогню Type 75 калібру 107 мм встановлена на наземному роботі «Кур’єр». Це свідчить про те, що Росія також випробовує встановлення важчого озброєння на безпілотні наземні платформи.
Модель «Рой», імовірно, створена для атак із застосуванням великої кількості роботів одночасно, тоді як інша роботизована ракетна платформа призначена для ураження відкрито розташованої живої сили та легкої техніки на відстані кількох кілометрів.
Як і у випадку з безпілотниками, перевагу може отримати не та сторона, яка першою створить нову технологію, а та, яка найшвидше зможе впровадити її у великих масштабах. За повідомленнями, взимку 2025–2026 років використання наземних роботів російською армією суттєво зросло на кількох ділянках фронту.
«Наразі Україна випереджає Росію у розробці та застосуванні наземних роботизованих систем», сказав у коментарі Independence Avenue Media голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан.
Втім, на його думку, йдеться не стільки про технологічну революцію, скільки про змагання у швидкості адаптації до умов поля бою. Наприклад, Росія вже встановлює на свої роботи засоби радіоелектронної боротьби для придушення сигналів управління українськими FPV дронами. Антени таких систем спрямовані назад у бік російських позицій, щоб ефективніше глушити дрони після того, як вони пролітають повз роботизовану платформу.
Ігор Шмирьов із платформи Brave1 переконаний, що Україна здатна перемогти і в цій технологічній гонці так само, як цього року змогла вирватися вперед у сфері безпілотників.
«У Росії немає тієї децентралізованої та ринково орієнтованої екосистеми технологічних розробок, яку маємо ми», зазначає він.
У міру того як обидві сторони стикаються з проблемами нестачі особового складу, роль роботів на полі бою лише зростатиме, навіть якщо вони не зможуть повністю замінити піхоту.
Незалежний аналітик відкритих джерел Клеман Молен у коментарі Independence Avenue Media зазначив, що особливо важливим є використання роботів у логістиці, оскільки це дозволяє звільнити військових для виконання інших завдань.
І кожна доставка боєприпасів чи спорядження, яку виконує робот, означає ще одну місію, яку не довелося виконувати живій людині.
