«Росія та Китай бачать, що така країна, як Іран, здатна протистояти Сполученим Штатам», сказала Мелісса Туфанян в інтерв’ю Independence Avenue Media. «Хоча ми маємо потужні збройні сили, які змогли завдати ударів і ліквідувати аятолу, лідера Ірану, коли йдеться про примушення країни до зміни режиму, це значно складніше».
Росія також отримала вигоду від зростання цін на нафту та тимчасового послаблення санкцій, що принесло додаткові доходи для поповнення її військового бюджету.
Не менш важливо, за словами Туфанян, що війна створила «непотрібну напруженість» у відносинах США з союзниками та партнерами.
Президент Дональд Трамп неодноразово різко критикував союзників по НАТО, погрожуючи вийти з альянсу через, на його думку, недостатню підтримку його військових дій. Європейські союзники, своєю чергою, скаржаться на дефіцит довіри до адміністрації.
За словами Туфанян, опитування компанії вивчення ромадської думки де вона зараз працює, показують, що підтримку війни у США висловлюють близько 40% населення, приблизно стільки ж, скільки схвалюють діяльність Трампа.
Інтерв’ю, записане 9 квітня 2026 року, було відредаговане для стислості та зрозумілості.
Іранський режим з часом стане більш жорстким
Кирило Сухоцький, Independence Avenue Media: Як ви вважаєте, в якому стані зараз перебуває адміністрація США у війні з Іраном? Які варіанти дій у неї є і які з них вона реально може обрати?
Мелісса Туфанян, колишня старша радниця держсекретаря США:
На мій погляд, у відносинах з Іраном, Сполучені Штати сьогодні перебувають у слабшій позиції, ніж на початку війни. Цілі, які ставила адміністрація, постійно змінювалися. Ми чули від президента США і віце-президента, що вони прагнули повного знищення ракетної програми Ірану і ослаблення іранських проксі. Але цього не сталося.
Іран здатен продовжувати свою ракетну програму. Хоч вона і обмежена, але все ще становить загрозу для регіону. Ми не знаємо статусу ядерної програми. Іранські проксі, як і раніше, можуть проєктувати силу, що ми бачимо, зокрема, у протистоянні між Гезболлою та Ізраїлем у Лівані.
І найважливіше, іранський режим втримався. І мені здається, з часом стане навіть більш жорстким, ніж був на початку, коли президент США та прем’єр міністр Ізраїлю Нетаньягу вирішили розпочати цю війну.
Як вийти із ситуації
IAM: Тож що адміністрація Трампа може зробити зараз, щоб вийти з цієї ситуації?
Мелісса Туфанян: Я сподіваюся, що адміністрація серйозно поставиться до дипломатичних переговорів, чи то за посередництва Пакистану, чи інших посередників. На мою думку, найважливіше для адміністрації це завершити цю війну, повернути американські війська, які були направлені в регіон, додому, зосередитися на зниженні цін на газ, нафту, а також вартості товарів, яка зросла через цю війну.
На мою думку, ця війна була непотрібною, небезпечною і взагалі не мала б розпочатися. Тому потрібно зосередитися на виході з неї, деескалації, зменшенні загроз для цивільного населення в регіоні та для американців удома. Я сподіваюся, що дипломатичні переговори будуть успішними і війна закінчиться якнайшвидше. І сподіваюся, що вдасться знайти рішення, яке зробить Сполучені Штати та країни регіону більш безпечними, хоча я не дуже в це вірю.
Які висновки зробили Росія та Китай
IAM: Але чи може такий вихід із ситуації сприйматися союзниками або навіть противниками не як поразка США, але принаймні як відсутність американської перемоги?
Мелісса Туфанян: Я думаю, відсутність американської перемоги це дуже точне формулювання. Сьогодні Сполучені Штати перебувають у слабшій позиції. Я вважаю, що їхні противники, чи то Китай, Росія або інші, уважно спостерігали за тим, що сталося. Коли йдеться про Росію, і зокрема про Володимира Путіна, для нього не було б нічого кращого ніж побачити США втягнутими ще в один конфлікт на Близькому Сході, затяжний, дорогий і непопулярний.
Я також думаю, що Росія і Китай роблять із цього висновок, що така країна як Іран здатна протистояти Сполученим Штатам. Попри те, що у нас є потужна армія, яка змогла ліквідувати Аятолу, лідера Ірану, коли мова про примушення країни до зміни режиму, це значно складніше реалізувати.
Тож, на мою думку, наші противники побачили в цьому певну слабкість Сполучених Штатів. І для США це було абсолютно необов’язково, це була війна вибору, яку вирішили вести президент і Нетаньягу, і яка оголила цю слабкість, з якої, я думаю, наші противники роблять висновки.
Росія в підсумку виграла від війни з Іраном
IAM: Ви згадали Росію. Які нові карти це дає Володимиру Путіну і Кремлю для гри у відносинах зі Сполученими Штатами та Заходом?
Мелісса Туфанян: Думаю, ми бачимо доволі цікаву ситуацію. Через те, що сталося з Іраном, який заблокував Ормузьку протоку і фактично поставив світову економіку у стан задухи, ціни на нафту і газ зросли.
Ми побачили, як США зняли санкції з російської нафти, що дозволило Росії отримувати прибуток від продажу додаткових обсягів нафти, і ці кошти Росія може використовувати для ведення війни в Україні.
Тобто, фактично, ми зменшуємо тиск від зростання цін на нафту, знімаючи санкції з Росії, але водночас це дає Росії додаткову економічну підтримку, яку вона може інвестувати у війну проти України. Тож, на мою думку, Росія в підсумку виграла від війни з Іраном і змогла побачити Сполучені Штати у слабкій позиції.
Що буде з Україною
IAM: То що тоді буде з війною в Україні і спробами Сполучених Штатів досягти мирного врегулювання?
Мелісса Туфанян: Думаю, зараз важко сказати, що це означатиме для України. Я сподіваюся, що дипломатичне рішення можливе і для України. Дуже важливо, щоб Сполучені Штати працювали разом із союзниками та партнерами, коли йдеться про дипломатичне врегулювання в Україні.
Але ми також бачимо, що коли США звернулися до союзників і партнерів у Європі та в усьому світі з проханням підтримати війну на Близькому Сході, вони не поспішали це робити. Це майже повна протилежність тому, що ми бачили у випадку з Україною, коли союзники та партнери об’єдналися для її підтримки.
Це підкреслює, що Сполучені Штати створили зайву напругу у відносинах із союзниками та партнерами, зокрема європейськими, вимагаючи їхньої підтримки війни на Близькому Сході, закликаючи їх долучитися до цієї непотрібної і непопулярної війни, яку, зрозуміло, їхнє суспільство не підтримує, особливо якщо йдеться про ризик для їхніх військових у разі відправки військ.
Це створило напругу у відносинах із союзниками та партнерами, і я сподіваюся, що це не вплине на рівень підтримки України. Я не думаю, що вплине, але будь-яка напруга у відносинах із союзниками та партнерами загалом не корисна, особливо коли в майбутньому США звертатимуться до них по підтримку інших ініціатив. Це ставить їх у дуже складне становище.
Ціни важливіші за війну
IAM: Ви згадали про громадську підтримку. Як людина, яка працювала в попередній адміністрації і зараз займається дослідженням громадської думки в США, як ви оцінюєте настрої американської громадськості щодо цього?
Мелісса Туфанян: За даними Navigator Research та наших власних опитувань, від початку війни підтримка цієї війни тримається на рівні близько 40% американців. Приблизно 60% американців не сприймають цю війну позитивно.
Але, на мою думку, цікаво те, що ці показники дуже тісно співпадають із загальним рівнем підтримки президента Трампа. Його рівень несхвалення становить трохи менше 60%, а рівень схвалення близько 40%. Водночас, Коли ми запитуємо американців, що їх турбує у зв’язку з цією війною, вони дуже стурбовані тим, що США можуть загрузнути в ще одному затяжному конфлікті, що це можуть бути мільярди доларів американських платників податків, витрачені на війну на Близькому Сході, і це гроші, які не витрачаються на внутрішні потреби.
Люди хочуть бачити, щоб їхні обрані представники зосереджувалися саме на цих питаннях. Американці хочуть, щоб президент Трамп, республіканці та інші в Конгресі знижували їхні витрати на життя, вирішували економічні проблеми, а не втягували країну у війну, яка фактично лише підвищує ціни.
Багато американців, які дорослішали після подій 11 вересня, фактично все життя знали війну на Близькому Сході, чи то в Афганістані, Іраку, чи конфлікти з Лівією та в інших місцях, і вони не хочуть знову це переживати. Вони просто хочуть зниження цін і кращих економічних умов.
