Війна Росії проти України почалася з анексії Криму у 2014 році. Тепер, більш ніж через десять років, Україна ізолює півострів, який став плацдармом для повномасштабного вторгнення Москви.
У червні окупаційна влада Криму оголосила надзвичайний стан після українських ударів, які спричинили дефіцит пального та перебої з електропостачанням на всій території півострова. Це змусило окупаційну адміністрацію запровадити обмеження на продаж пального, роботу громадського транспорту та споживання електроенергії. 21 червня продаж пального цивільному населенню взагалі припинили, залишивши запаси лише для екстрених служб та інших державних установ.
Наприкінці червня на Керченському мосту, що з’єднує Крим із Росією, утворилися затори завдовжки близько 15 кілометрів, оскільки мешканці та гості намагалися залишити півострів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Крим «перебуває в центрі» українських зусиль, спрямованих змусити Росію припинити війну.
Останніми місяцями Україна посилила те, що міністр оборони Михайло Федоров назвав «логістичним блокуванням», використовуючи дедалі ефективніші безпілотники для систематичного порушення російських маршрутів постачання на окупованому півдні України. За останні шість місяців кількість ударів безпілотниками середньої дальності зросла вдесятеро.
«Крим фактично перетворився на військову базу для росіян, що дозволяє їм продовжувати окупацію півдня нашої країни та перекидати сили на схід, — заявив Федоров під час брифінгу 1 липня. — Тому як з військової, так і з логістичної точки зору це є важливою ціллю для нас».
Пошкодження залізничного сполучення між півостровом та окупованим півднем України змусило російських військових ще більше покладатися на Керченський міст і значно вразливіші автомобільні перевезення, концентруючи логістику на маршрутах, які дедалі частіше опиняються під ударами українських безпілотників.
Коли російські інженерні підрозділи прибувають із спеціалізованою технікою для ремонту мостів, вони ризикують потрапити під повторні удари дронів, що уповільнює відновлення життєво важливих логістичних маршрутів.
Ці удари також змушують російські колони постачання користуватися другорядними дорогами. «Комерційні вантажівки можуть використовувати лише незначну частину таких доріг, а Росія вже давно не приділяє уваги модернізації своїх військових вантажівок», — сказав в інтерв’ю Independence Avenue Media аналітик оборонних питань аналітичного центру RAND Corporation Майкл Бонерт. За його словами, це робить повільніші транспортні засоби дедалі вразливішими до атак безпілотників.
Командувач Сил безпілотних систем України Роберт «Мадяр» Бровді повідомив, що військовий транспортний потік, який рухався із Маріуполя у напрямку Криму, скоротився на 71% протягом двох тижнів на початку червня.
Спочатку удари по системах оборони
Кампанія почалася не за одну ніч.
«Українські дрони та ракети вже роками завдають ударів по Криму та Чорноморському флоту, і росіяни так і не змогли захистити півострів від загрози з боку безпілотників», — розповів Independence Avenue Media директор з інновацій та відкритих методів аналізу Інституту вивчення війни Джордж Баррос.
Понад рік українські сили також розширюють удари по російській логістиці, системах протиповітряної оборони та військових об’єктах, які забезпечують російську окупацію.
Крим став одним із головних напрямків цієї кампанії. Частину цієї роботи виконує Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР), чиї спеціалізовані підрозділи безпілотників поступово підривають здатність Росії захищати та забезпечувати півострів. Одним із найвідоміших є підрозділ ГУР «Привиди», який спеціалізується на високоточних ударах середньої дальності по особливо важливих цілях.
Його оператори неодноразово завдавали ударів по ключових елементах інтегрованої російської системи протиповітряної оборони, зокрема по зенітно-ракетних комплексах С-300 і «Бук», радарах раннього попередження та командних машинах.
Україна б’є по нервовій системі російської армії. Чим відповідає Москва
У звіті за березень 2026 року аналітична група Tochnyi, яка на основі відкритих джерел відстежує російсько-українську війну, зафіксувала 173 підтверджені та геолоковані українські удари, з яких 100 припали на Крим. Автори дійшли висновку, що з початку 2025 року Україна дедалі більше зосереджується на систематичному знищенні російської протиповітряної оборони на всій території півострова.
«Поєднання засобів радіоелектронної боротьби, постановки перешкод, хибних цілей і безпілотних систем дозволило перевантажити російську протиповітряну оборону», — розповів Independence Avenue Media старший науковий співробітник Інституту Гудзона Люк Коффі. «Насамперед необхідно знищувати радари, адже саме вони є найважливішими, найдорожчими та найскладнішими для заміни компонентами будь-якої системи ППО».
Це, своєю чергою, значно розширює перелік українських цілей.
«Придушення та знищення систем протиповітряної оборони дозволило Україні завдавати ударів по особливо цінних об’єктах, які вони захищали, таких як авіабази та пускові установки ракет», — розповів Independence Avenue Media аналітик відкритих джерел Якуб Яновський.
Україна також впроваджує недорогі інноваційні способи запуску безпілотників. За словами аналітика відкритих джерел Ендрю Перпетуа, дрони Hornet, які підтримує колишній генеральний директор Google Ерік Шмідт і які оснащені системами наведення на основі штучного інтелекту, підіймаються в повітря за допомогою прив’язаних аеростатів, а вже потім запускаються. Такий підхід підвищує ефективність і водночас дозволяє уникнути характерної ознаки ракетного запуску.
За даними російських військових блогерів, Україна також запускає FPV-дрони з безекіпажних надводних катерів для полювання на російські мобільні групи боротьби з безпілотниками вздовж узбережжя Криму. Така тактика придушує місцеву оборону, полегшуючи наступним хвилям безпілотників ураження цілей у глибині окупованого Криму.
Підірвати зсередини замість контрнаступів на полі бою
Кампанія України відображає те, що командир бригади безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко назвав «асиметричним контрнаступом». Замість того щоб прагнути швидких територіальних проривів, Київ за допомогою дронів поступово підриває російську логістику, систему протиповітряної оборони та свободу пересування, роблячи Крим дедалі складнішим для оборони й забезпечення.
«Нейтралізація загрози, що походить із Криму, є цілком виправданою метою для України», — говорить в інтерв’ю Independence Avenue Media директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик.
За його словами, повністю усунути цю загрозу можливо буде неможливо, однак поступове ускладнення утримання півострова послаблює одну з найважливіших військових опор Росії та водночас посилює тиск на Кремль.
Крим має для Кремля значно більше політичне й стратегічне значення, ніж невеликі ділянки території в інших місцях, як наприклад Курська область — прикордонний російський регіон, який Україна частково контролювала близько восьми місяців у 2024–25 роках. Роблячи півострів дедалі важчим для утримання, Україна може отримати сильніші переговорні позиції в майбутньому.
Частково це пов’язано з тим, що ціна війни для Росії тепер стала очевидною.
«Дефіцит пального — це, ймовірно, найсерйозніша внутрішня проблема, з якою Росія зіткнулася від часу заколоту Пригожина», — говорить в інтерв’ю Independence Avenue Media дослідник Центру інформаційної стійкості Кайл Ґлен. «Людям дедалі важче вірити в те, що їм розповідають про перемогу у війні, коли вони по два дні стоять у чергах за пальним».
Генерал Каволі: Україна здобуває перевагу але швидкого завершення війни не буде
Дефіцит також підштовхує ціни вгору. За офіційною російською статистикою, ціни на бензин в окупованому Севастополі лише за один тиждень зросли приблизно на 30%, тоді як видання Коммерсант повідомило, що на деяких автозаправках вони піднялися ще вище через обмежені поставки пального. Жителі, яких опитала The Moscow Times, розповідали про нормування бензину за QR-кодами, регулярні перебої з електро- та водопостачанням, а також дедалі більшу тривогу через те, чи зможуть вони залишити півострів, якщо ситуація погіршиться.
«Російська окупаційна адміністрація цілком чітко й однозначно визнає свою неспроможність розв’язати проблеми, створені нашими далекобійними санкціями проти окупанта», — написав Володимир Зеленський у соцмережі X. Україна також закликала учасників підпілля в Криму бути особливо пильними, оскільки Росія намагатиметься посилити переслідування тих, хто передає українській стороні розвідувальну інформацію.
«Українські удари є приниженням для Путіна, його уряду та його генералів», — каже Дубовик. «Масштаб цих атак уже такий, що преса більше не може їх замовчувати».
