• English
  • ქართული
  • Русский
Підтримати нас
Немає результату
Переглянути всі результати
Independence Avenue Media
  • Головна
  • У центрі уваги
  • Інтерв’ю
  • Аналітика
  • Діаспора
  • Геополітичний розлом
  • Відео
Independence Avenue Media
  • Головна
  • У центрі уваги
  • Інтерв’ю
  • Аналітика
  • Діаспора
  • Геополітичний розлом
  • Відео
Немає результату
Переглянути всі результати
Independence Avenue Media
Головна > Інтерв'ю > Волкер: США шукають, чим задовольнити Росію, замість того щоб змусити її припинити війну

Волкер: США шукають, чим задовольнити Росію, замість того щоб змусити її припинити війну

Колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер пояснив, чому переговори адміністрації Дональда Трампа з Росією не дають результату, як Україна може змусити Путіна припинити війну та чи здатен Конгрес США змінити політику Білого дому.

Гленн Кейтсавтор Гленн Кейтс
16 Листопада, 2026
Читайте також:
English ქართული Русский
Волкер

Тристоронні переговори делегацій США, Росії та України за посередництва Об’єднаних Арабських Еміратів. Абу-Дабі, ОАЕ, 10 листопада 2026 року. Фото: REUTERS.

A A
Узагальнити за допомогою ChatGPTПоділитися в X

Сполучені Штати замість посилення тиску на Володимира Путіна шукають нових поступок, які могли б переконати Кремль припинити війну проти України. Таку оцінку політиці адміністрації Дональда Трампа дав колишній спецпредставник Державного департаменту США з питань України, колишній посол США при НАТО Курт Волкер в інтерв’ю Independence Avenue Media.

Переговори України, Росії та США в Абу-Дабі знову завершилися без суттєвого прориву. Водночас, за словами Волкера, Москва домоглася того, що до переговорного процесу включили питання архітектури європейської безпеки. Дипломат вважає це успіхом Кремля, адже замість обговорення шляхів припинення російської агресії Вашингтон фактично погодився обговорювати вимоги Москви щодо принципів безпеки в Європі.

«Росія навмисно намагається створити ситуацію, за якої Сполучені Штати домовлятимуться з нею через голови інших країн», каже Волкер.

На його переконання, проблема полягає не в чинній системі європейської безпеки, а в тому, що Росія порушує її основоположні принципи. Волкер також критикує американських переговорників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, які, на його думку, недостатньо розуміють історію домовленостей між Росією та Заходом і фактично переймають аргументи Кремля.

Єдиний спосіб змусити Путіна погодитися на припинення вогню, вважає Волкер, зробити продовження війни надто дорогим для Росії. Україна вже реалізує таку стратегію, завдаючи ударів по російських нафтопереробних заводах, військовій логістиці та армії. Сполучені Штати, на думку дипломата, повинні посилити цей тиск новими санкціями проти Росії та допомогою Україні в ураженні військових цілей на великих відстанях.

Чи може Конгрес США після проміжних виборів змусити Дональда Трампа змінити політику щодо Росії? Чи залишиться військова допомога Україні пріоритетом Вашингтона? І чому непередбачуваність американської зовнішньої політики може призвести до нових міжнародних криз?

Про це Курт Волкер розповів в інтерв’ю Independence Avenue Media, записаному 12 листопада 2026 року.

Інтерв’ю скорочено та відредаговано для ясності викладу.

Гленн Кейтс, виконавчий редактор англомовної редакції Independence Avenue Media: Переговори між Україною та Росією за посередництва США в Абу-Дабі завершилися без прориву. Президент Путін заявив, що не відмовляється від своїх максималістських вимог. Багато в чому ці переговори нагадують попередні, але є новий елемент, який непокоїть європейців питання архітектурної європейської безпеки. Як це стосується спроб покласти край російській війні проти України?

Курт Волкер, колишній посол США при НАТО: По суті, це означає, що Сполучені Штати надають певної легітимності російським твердженням про те, що незалежність України, існування НАТО чи попередні хвилі розширення Альянсу нібито становлять загрозу для Росії.

Росія твердить це десятиліттями. Згадайте хоча б виступ президента Путіна на Мюнхенській конференції з безпеки у 2007 році, коли він заявив, що така архітектура європейської безпеки Росію не влаштовує.

Але варто пам’ятати, що всі ці домовленості фактично спрямовані на збереження державного суверенітету, незалежності та прав кожної країни Європи. Їхні засади закладені в Гельсінському заключному акті 1975 року, який підписав Радянський Союз. Вони були знову підтверджені в Паризькій хартії для нової Європи 1990 року, яку також підписав Радянський Союз. А згодом ще раз у засадничих документах НАТО та Росії і на саміті 2002 року в Італії, під якими поставив підпис Володимир Путін.

Отже, усі погоджувалися, що ці основоположні принципи європейської безпеки є правильними і їх необхідно дотримуватися. І проблема насправді не в тому, що з європейською безпекою щось не так. Проблема в тому, що Росія більше не хоче дотримуватися цих правил. Вона хоче нападати на сусідні країни та захоплювати їхні території, прямо порушуючи ці принципи.

IAM: Якщо це так, то чому, на вашу думку, Сполучені Штати дозволили включити це питання до переговорного процесу, який спочатку був спрямований на припинення російської війни проти України?

Волкер: Є кілька причин. По-перше, під час другого президентського терміну Дональда Трампа Сполучені Штати не хотіли чинити серйозного тиску на президента Росії Володимира Путіна. А саме це насправді й потрібно, щоб змусити Росію припинити війну та погодитися на перемир’я.

Але оскільки ми не готові цього робити, то постійно шукаємо альтернативи. Про що ще можна поговорити? Чим ще можна задовольнити Росію, щоб покласти край війні, замість того щоб просто чинити на неї тиск і змусити зупинитися? Це перша причина.

По-друге, є ще один аспект. Нинішні американські переговорники, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, насправді не мають відповідного досвіду в цих питаннях. Вони навряд чи змогли б розповісти вам про Гельсінські угоди, пояснити, що таке Гельсінський декалог, або сказати, що Росія вже взяла на себе ці зобов’язання за Володимира Путіна і що жодної проблеми із самими принципами немає.

Вони просто слухають те, що говорять росіяни. І в тому вигляді, як це подає російська сторона, усе може звучати цілком розумно. Ми хочемо прозорості, відповідальності, колективної безпеки, взаємних гарантій.

Усе це звучить добре. Але справа в тому, що все це у нас уже є. І саме Росія порушує ці принципи. Американським переговорникам потрібно було б це знати, щоб розуміти, як заперечувати російські аргументи, а не фактично переймати їх і перетворювати на позицію Сполучених Штатів.

IAM: На початку війни часто повторювали принцип: «Нічого про Україну без України». Чи має Європа зараз вимагати такого самого підходу?

Волкер: І так, і ні. Цікаво, що Сполучені Штати насправді створили формат переговорів за участю України. На зустрічі в Абу-Дабі за одним столом були Україна, Росія та Сполучені Штати. Це свідчить про розуміння того, що США не можуть брати на себе зобов’язання щодо України й очікувати, що Україна їх виконуватиме. Україна має бути за столом переговорів.

Так само Європа повинна брати участь у будь-яких переговорах, які стосуються її безпеки та інтересів. Але проблема в тому, що ми взагалі не повинні зараз обговорювати ці питання. Ми маємо говорити про те, як змусити Росію припинити війну проти України, а не про те, як переписати архітектуру європейської безпеки.

Водночас Сполучені Штати, усвідомлюючи необхідність участі Європи, запросили до Абу-Дабі радників із національної безпеки кількох європейських країн. Але росіяни не пустили їх до переговорної кімнати. Сказали: ні, ні, ви маєте залишатися в готелі, а американці потім розкажуть вам про результати. Тобто Росія навмисно намагається створити ситуацію, за якої Сполучені Штати домовлятимуться з нею через голови інших країн. Росія завжди намагалася діяти саме так, але попередні американські адміністрації цьому протистояли.

IAM: Віткофф, здається, здійснив уже десяту поїздку до Москви. Чого вони сподіваються досягти? Якого результату, на їхню думку, можна домогтися, йдучи на поступки Росії?

Волкер: У заявах президента Трампа, державного секретаря Марко Рубіо та Віткоффа постійно простежується одна думка: вони сприймають цю війну як конфлікт між двома сторонами.

Інакше кажучи, вони ставлять між ними знак моральної рівності, вважаючи, що обидві сторони однаковою мірою мають рацію і помиляються, а отже, потрібно знайти вихід із ситуації. Тобто, на їхню думку, відповідальність за припинення війни однаковою мірою лежить і на Україні, і на Росії. Це докорінне нерозуміння або неправильне представлення того, що насправді відбувається.

Війни не було, доки Росія не напала на Україну у 2014 році. Масштабної війни не було до повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Україна неодноразово закликала до різних форм припинення вогню, зокрема до загального перемир’я. Росія щоразу відкидала ці пропозиції.

Тож це не просто дві сторони, які воюють між собою. Це одна сторона, яка здійснила агресію проти іншої, а та змушена захищатися. І якщо ви не розумієте самої природи того, що відбувається, то, на мою думку, ви абсолютно неправильно розумієте, як із цим працювати і що насправді можуть говорити вам сторони переговорів.

IAM: Ви працювали за першої адміністрації президента Трампа. Якби зараз у вас була можливість давати рекомендації його адміністрації, що б ви порадили?

Волкер: Нам потрібно покласти край війні. І в цьому президент Трамп має рацію.

Але єдиний спосіб її завершити, переконати Володимира Путіна, що продовження війни обходиться Росії надто дорого.

Чи йдеться про фінанси, армію, військову логістику, становище Росії у світі, будь-що. Ми повинні запровадити такі покарання й чинити такий тиск, щоб продовжувати війну стало невигідно. І тоді Путін, можливо, погодиться на припинення вогню.

Україна вже почала робити це самостійно, без допомоги Сполучених Штатів. І ця стратегія стратегія складається з трьох частин.

Перша, бити по російських фінансах, тобто по здатності Кремля оплачувати війну. Для цього потрібно виводити з ладу потужності з експорту нафти й газу, а також нафтопереробні підприємства.

Друга, щоб російське населення усвідомлювало, що триває справжня війна, яка безпосередньо впливає на його життя. А не якась безкровна «спеціальна військова операція», як її називав Путін. Це створює внутрішній тиск на нього.

І третя частина полягає в тому, щоб руйнувати боєздатність російської армії. Українці вже роблять це, завдаючи російським військам більших втрат в особовому складі, ніж Росія здатна компенсувати новобранцями, а також порушуючи військову логістику. Йдеться про постачання пального, дороги, мости, склади боєприпасів, аеродроми, літаки, усе, що необхідне російській армії для розгортання та забезпечення своїх військ на фронті. І українці роблять це блискуче. І продовжують це робити.

Отже, коли ваші фінансові можливості слабшають, населення стає дедалі неспокійнішим, а армія втрачає організованість, настає час припиняти війну. Саме це Україна зараз робить із Росією. А Сполучені Штати, і це моя порада президентові Трампу та всім західним лідерам, повинні посилити ефект цієї стратегії.

Подивіться, яких ударів уже зазнають російські фінанси. Запровадьте додаткові санкції, особливо вторинні. Насамперед ті, які впливають на фінансові установи, що здійснюють платежі на користь Кремля. Максимально ускладніть проведення таких платежів.

Допоможіть українцям завдавати ударів по військових цілях на середніх і великих відстанях. Саме такі кроки можуть змінити ситуацію і справді прискорити завершення війни.

IAM: Минули проміжні вибори. Яких змін ви тепер очікуєте? Чи вважаєте, що тиск на адміністрацію Трампа посилиться з боку обох партій? І з огляду на те, що зовнішню політику США переважно визначає виконавча влада, яким чином Конгрес може впливати на її формування?

Волкер: Ви абсолютно праві. Відповідно до Конституції президент має значну свободу дій у зовнішній політиці. Він також може накладати вето на закони, ухвалені Конгресом. Тож у цьому протистоянні перевага на його боці.

Але Конгрес ухвалюватиме закони, затверджуватиме бюджети й фактично ставитиме президента Трампа перед вибором: накладати на них вето чи ні. І в деяких випадках Конгрес навіть може подолати президентське вето, якщо кілька сенаторів-республіканців приєднаються до демократів.

Наприклад, якби йшлося про вихід США з НАТО, я думаю, що більшість у Сенаті, включно з республіканцями, сказала б: ні, ні, ні, ми цього не зробимо. Подібна ситуація може виникнути й щодо допомоги Україні.

І так само щодо санкцій проти Росії. Адже законопроєкт Ліндсі Ґрема про санкції був ухвалений у Сенаті більше ніж 80 голосами. А президент Трамп невдовзі скористався винятком, передбаченим міркуваннями національної безпеки, заявивши, що застосування цих санкцій не відповідає інтересам національної безпеки США. Але Конгрес категорично з цим не погоджується. Законодавці вважають, що запровадження цих санкцій якраз цілком відповідає американським інтересам.

Тому можна уявити, що новий склад Сенату й Палати представників знову ухвалить закон про санкції проти Росії, але цього разу без положення, яке дозволяє президентові робити винятки з міркувань національної безпеки. Тоді президент Трамп буде змушений запровадити ці санкції.

Найімовірніше, він накладе вето на такий закон. Але в Конгресі може знайтися достатньо голосів, щоб це вето подолати.

І якщо прорахувати всі ці можливі сценарії, президент Трамп, можливо, вирішить, що краще запровадити санкції в їхньому нинішньому вигляді, ніж ризикувати втратою можливості й надалі робити винятки з міркувань національної безпеки.

Тож на нас чекають цікаві й складні відносини між Конгресом і президентом щодо низки цих питань. Адже в Конгресі існує дуже сильна двопартійна позиція, з якою президент Трамп не погоджується, але яку, можливо, не зможе подолати.

IAM: Як ви вважаєте, чи залишиться Україна одним із пріоритетів Конгресу?

Волкер: Так, залишиться. Це буде не єдиний пріоритет і, можливо, навіть не найголовніший. Але Україна залишатиметься серед пріоритетів, оскільки це питання охоплює багато аспектів.

Це питання національної безпеки, наших союзницьких відносин і відносин із Росією. Це питання демократії, людських цінностей і моралі, підтримки людей, які борються за свою свободу.

Підтримка України також користується популярністю у Сполучених Штатах. А позиція Трампа щодо Росії та України не має популярності серед американців. Тому є багато причин вважати, що Україна залишатиметься одним із важливих пріоритетів Конгресу. Водночас головними питаннями будуть війна проти Ірану та її подальший розвиток.

IAM: Якщо подивитися на наступні два роки роботи цієї адміністрації, що, на вашу думку, становить найбільшу загрозу або виклик для американської зовнішньої політики? Що не дає вам спати спокійно?

Волкер: Думаю, найкраще це сформулювати так. Оскільки ми не формуємо чіткої, позитивної та стабільної позиції Сполучених Штатів і Заходу, заснованої на принципах, усі постійно запитують себе: що ми збираємося робити? Які цінності ми відстоюємо?

Заради справедливості варто сказати, що президент Трамп сам заявляє, що йому подобається бути непередбачуваним. Але проблема в тому, що через цю непередбачуваність інші можуть вирішити, що ми не будемо діяти. Вони почнуть випробовувати нас на міцність і протягом наступних кількох років поступово послаблюватимуть наші позиції у світі. І якась із таких ситуацій може раптово перерости у масштабну кризу, навіть якщо ніхто насправді цього не прагнутиме.

Тож, на мою думку, ми створили надзвичайно нестабільну ситуацію, в якій може статися будь-що, навіть те, що зараз здається неймовірним. І тоді ми опинимося в набагато складнішому становищі, ніж уже перебуваємо.

Саме тому я вважаю, що відсутність відданості цінностям і принципам, а також послідовного підходу до зовнішньої політики становить надзвичайну небезпеку.

Гленн Кейтс

Гленн Кейтс

Гленн Кейтс має понад 15 років досвіду роботи журналістом і редактором та керував багатомовними кросплатформними редакційними командами у Східній Європі, країнах Балтії та Центральній Азії. Його матеріали виходили в The New York Times, The Guardian, The Atlantic та інших медіа. Переглянути повну біографію

Рекомендоване

дрон
Інтерв'ю

Війна дронів: Китай отримує вигоду, США намагаються наздогнати, а Європа вже воює з Росією

12 Листопада, 2026
Вибор
Геополітичний розлом

Коментар: Україна теж серед переможців виборів у США

6 Листопада, 2026
Конгрес
У центрі уваги

Демократи здобули перемогу в обох палатах Конгресу. Що зміниться для України

5 Листопада, 2026
logo-dark

Ясність у складному світі через засновані на фактах історії про американську політику та суспільство.

НАВІГАЦІЯ САЙТУ

  • Про нас
  • Наша команда
  • Контакти
Підтримати

© 2026 Independence Avenue Media

Ласкаво просимо назад!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Отримайте свій пароль

Будь ласка, введіть своє ім'я користувача або адресу електронної пошти, щоб змінити пароль.

Увійти

Add New Playlist

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Українська
    • English
    • ქართული
    • Українська
    • Русский
  • Головна
  • США
  • Інтерв’ю
  • Аналітика
  • Діаспора
  • Відео

© 2026 Independence Avenue Media