Наприкінці 2025 року здавалося, що Росія має перевагу у війні дронів. Її війська дедалі частіше завдавали ударів по тилових районах України, використовуючи безпілотники зі зв’язком через Starlink, які могли проникати глибоко на контрольовану Україною територію та уникати основного впливу засобів радіоелектронної боротьби.
Ситуація кардинально змінилася у лютому, коли російські сили втратили доступ до Starlink. Це сталося завдяки зусиллям міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова, який працював із Ілоном Маском та компанією SpaceX. У результаті Москва втратила супутниковий зв’язок, на якому працювали її безпілотники.
Залежна від американських технологій, які більше не контролює, Росія втратила значну частину переваги для ударів по українському тилу, яку вибудовувала протягом року. У наступні місяці сформувалася нова картина: вже не російська перевага у дронах, а помітна перевага України та гарячкові спроби Росії пристосуватися до нових умов.
Полювання на операторів
«Російські війська використовували тисячі терміналів Starlink придбаних на сірому ринку для забезпечення зв’язку на полі бою та роботи безпілотників. Коли ці термінали перестали працювати, наслідки вийшли далеко за межі простої втрати зв’язку», — розповів Independence Avenue Media американський доброволець та колишній військовий Райан О’Лірі, який очолював підрозділ Chosen Company в Україні. «Це безпосередньо вплинуло на здатність Росії застосовувати дрони на великій відстані».
Водночас Україна, нарощуючи як якість, так і кількість безпілотників, почала випереджати противника у спроможності здійснювати постійні удари на середніх дистанціях.
Ще донедавна, навіть коли Київ виявляв пріоритетні російські групи операторів дронів або командні пункти в промислових зонах, його можливості були суттєво обмежені. Україна змушена була покладатися на невелику кількість західної зброї, зокрема системи HIMARS, ефективність яких знизилась через російські засоби радіоелектронної боротьби. Однак дедалі більшу частину цієї роботи почали виконувати безпілотники українського виробництва, позбавлені багатьох таких недоліків.
ISW Джордж Баррос: Україна перехопила ініціативу у війні, але Росія адаптується
«Ми приблизно знаємо місця перебування російських пілотів. Відповідно, можемо їх знищувати», — розповів Independence Avenue Media оператор дронів 413-го батальйону Дмитро Жлутенко. «Саме такої можливості нам раніше бракувало, і ми її створили».
У квітні Михайло Федоров повідомив, що були сформовані окремі підрозділи, спеціально призначені для пошуку та знищення російських операторів безпілотників.
Удари на середню дальність також почали завдаватися по інфраструктурі, яка забезпечує роботу російських безпілотних підрозділів. Серед цілей запаси пального, необхідного російським операторам для роботи генераторів, які живлять командні пункти, антени, ретрансляційні станції та місця запуску безпілотників.
Росія будує бюрократію навколо дронів
У листопаді 2025 року Міністерство оборони Росії створило окремий рід військ — Війська безпілотних систем. Цьому передувало формування у серпні 2024 року дронового підрозділу «Рубікон», який відіграв важливу роль у стримуванні української операції в Курській області Росії, завдаючи далекобійних ударів безпілотниками по логістичних маршрутах і лініях постачання.
Однак аналітики, серед яких Роб Лі з Інституту досліджень зовнішньої політики, зауважують, що надто швидке розширення таких елітних дронових формувань може призвести до зниження їхньої ефективності та втрати якості.
Ще більшим викликом залишається нестача особового складу. Українські сили активно полюють на російські дронові підрозділи, а деякі аналітики навіть стверджують, що Росія щомісяця втрачає більше військових, ніж здатна набрати через рекрутинг.
У травні агентство Bloomberg повідомило, що Росія намагається вирішити цю проблему, залучаючи студентів до підрозділів безпілотних систем. Їм пропонують великі грошові виплати, академічні відпустки та пільги на оплату навчання. Кампанія орієнтована на технічно підготовлену молодь, зокрема геймерів, програмістів та пілотів дронів.
Реформа армії в Україні: чи допоможуть нові зміни вирішити головну проблему мобілізації
Міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов заявив, що військовослужбовців, які підписують контракти як пілоти чи оператори безпілотників, не переводитимуть до інших підрозділів і не відправлятимуть у штурмові групи. Це свідчить про прагнення зберегти дефіцитних фахівців від практики, характерної для решти російської армії.
Тим часом Росія намагається адаптувати й свою тактику, хоча це пов’язано з додатковими ризиками.
«Росія, ймовірно, суттєво підвищила тактичну ефективність своїх дронових операцій, перемістивши операторів ближче до лінії фронту», — розповів Independence Avenue Media голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан. «Коли оператор і ретрансляційна інфраструктура знаходяться ближче до передової, зменшується затримка управління, мінімізується ризик втрати зв’язку на великій відстані та легше коригувати маршрут польоту в складних умовах».
Роб Лі та український ветеран і військовий аналітик Дмитро Путята також нещодавно відзначили, що російські командири експериментують із концепцією «лінії дронів». Вона передбачає розподіл відповідальності між підрозділами безпілотників за різні глибини поля бою — від ударів безпосередньо на передовій до атак на логістичні маршрути та тилові цілі.
Доктрина підрозділу «Рубікон» дедалі більше зосереджується на так званому «глибокому тактичному перехопленні». Йдеться про полювання на українські екіпажі дронів, антени, системи радіоелектронної боротьби та логістичні маршрути на відстані від 10 до 40 кілометрів за лінією фронту, а не лише про підтримку штурмових дій на передовій.
Проте така централізація створює і вразливості. Україна вже регулярно завдає ударів по командних пунктах, штабах та логістичних вузлах «Рубікона».
«Росія обмінює безпеку особового складу на оперативну ефективність, і це характерно для її нинішньої моделі ведення війни — масовість, близькість до поля бою та прийнятний рівень втрат», — каже Кузан.
Росія також поступово відмовляється від залежності від Starlink і переходить на так звані mesh-мережі. На відміну від прямого супутникового зв’язку Starlink, такі мережі збільшують дальність польоту FPV-дронів шляхом передачі даних через ланцюг безпілотників і ретрансляційних вузлів.
«Через потужну українську радіоелектронну боротьбу вздовж усієї лінії фронту та відсутність резервного супутникового зв’язку єдиний спосіб для Росії збільшити дальність польоту FPV-дронів за межі прямої видимості — перетворити свої безпілотники на мережу ретрансляторів», — пояснює О’Лірі.
Хоча це зменшує залежність від супутникового зв’язку, така система потребує значно складнішої мережевої архітектури та додаткової інфраструктури для підтримання стабільного з’єднання.
Як Росія перебудовує тактику для боротьби з українськими дронами
Деякі російські військові блогери пишуть, що проблема полягає не лише в нестачі технологій. Telegram-канал ¡No Pasarán! нещодавно зазначив, що Росія вже має багато інструментів, необхідних для протидії українським дронам, які атакують логістику, однак її стримують погана організація, повільна бюрократія та нездатність розгортати системи у великих масштабах.
Росії також бракує стабільного виробництва дешевих і живучих ударних дронів середньої дальності. На цю проблему дедалі частіше звертають увагу російські військові блогери, зокрема популярний канал Rybar. Росія регулярно використовує безпілотники Shahed вартістю близько 50 тисяч доларів, тоді як Україна здатна застосовувати дрони зі штучним інтелектом, такі як Hornet, які, за наявною інформацією, коштують приблизно 5 тисяч доларів.
Водночас на коротких дистанціях біля лінії фронту Росія дедалі активніше використовує дешеві дрони одноразового застосування, такі як «Молнія» — простий безпілотник літакового типу з дальністю польоту до 30 кілометрів. Вартість таких апаратів становить лише кілька сотень доларів, а запускаються вони масово, що відображає зростаючу ставку Москви на насичення поля бою дешевими дронами.
Жлутенко застерігає, що російські можливості у сфері безпілотників продовжують зростати.
«Модель ведення війни дронами, яку використовує “Рубікон”, ефективніша за класичну модель російської армії», — каже він, додаючи, що Москва, ймовірно, поширюватиме цю тактику на дедалі більшу кількість підрозділів. За його словами, це може відбутися так само, як методи ведення бою, які спочатку застосовувала ПВК «Вагнер», згодом були перейняті регулярною армією.
Путята та Лі також вважають, що «Рубікон» є якісно новим рівнем порівняно зі звичайними російськими дроновими підрозділами. Формування має більше ресурсів, вищий потенціал для впровадження інновацій і спеціалізується на полюванні на українські екіпажі безпілотників та логістичні об’єкти далеко за лінією фронту.
На думку аналітиків, «Рубікон» допоміг скоротити час між виявленням цілі та завданням удару, підвищив швидкість і ефективність російського циклу ураження цілей, а також сприяв поширенню нових тактик і процедур у ширших масштабах по всій армії.
Зростання ефективності таких підрозділів створює реальні ризики для України. Водночас навіть якщо Росія продовжить розширювати свої елітні дронові формування, їхні можливості й надалі обмежуватимуться проблемами всієї військової системи. Нерівномірне впровадження нових підходів на різних ділянках фронту може й надалі заважати Москві повною мірою реалізувати свій технологічний прогрес.
