Американські виборці винесли свій перший загальнонаціональний вердикт щодо другого президентського терміну Дональда Трампа — і він був однозначним. Демократи здобули перемогу в обох палатах Конгресу в результаті того, що вже називають «синім цунамі». Підсумки виборів перевершили навіть найоптимістичніші прогнози.
За попередніми підрахунками станом на 4 листопада, демократи здобули 54 місця в Сенаті проти 44 у республіканців, а також 237 місць у Палаті представників проти 139 — значно більше за необхідні для більшості 219 мандатів.
За прогнозом The New York Times, демократи випередять республіканців за загальною кількістю голосів на виборах до Палати представників приблизно на 13 відсоткових пунктів. Це буде найбільший розрив на користь будь-якої з партій на виборах до Конгресу щонайменше за останні пів століття.
«Синя хвиля» докотилася навіть до традиційних республіканських штатів. Демократи перехопили місця в Сенаті в Айові, де востаннє демократ перемагав на сенатських виборах у 2008 році, та Канзасі, де це сталося ще у 1932-му. А у Флориді, яку Трамп переміг у 2024 році з перевагою у 13 пунктів, кандидат від республіканців цього разу випереджав суперника лише приблизно на три пункти.
В Україні після майже двох років взаємодії з адміністрацією Трампа — і нового загострення відносин у жовтні, спричиненого рішенням американського президента погодитися на угоду з Росією щодо постачання дизельного пального, — постає питання: що може змінитися у відносинах між Вашингтоном і Києвом?
Незадовго до голосування Independence Avenue Media поставила це запитання двом вашингтонським аналітикам: Мелінді Герінґ, старшій позаштатній дослідниці Євразійського центру Atlantic Council, та Люку Коффі, старшому науковому співробітнику Hudson Institute.
Коротка відповідь така: демократичний Конгрес може зробити багато, але не все, на що сподіваються українці.
«Не все так просто, друзі, — зауважила Герінґ.
Перегони, важливі для України
«Синя хвиля» привела до Сенату нових політиків, які підтримують Україну. Але водночас вона усунула з посад деяких республіканців, які докладали найбільше зусиль, щоб зберегти двопартійну підтримку Києва.
У Сенаті з’явилася група демократів, які публічно виступали на підтримку України. Деякі з них здобули перемогу в штатах, де раніше обирали найвідданіших союзників Києва серед республіканців.
Найбільш символічний результат зафіксували в Південній Кароліні — штаті, де у 2024 році Дональд Трамп переміг із перевагою майже у 18 відсоткових пунктів. Там демократка Енні Ендрюс, яка закликала підтримувати «демократичних союзників в Україні», здобула місце покійного сенатора Ліндсі Грема — автора цьогорічного законопроєкту про санкції проти Росії.
В Огайо до Сенату повертається Шеррод Браун, який раніше входив до Сенатського українського кокусу. Рой Купер і Джеймс Таларіко, які також підтримують допомогу Україні, перемогли в Північній Кароліні та Техасі — штатах, де звільнилися місця Тома Тілліса та Джона Корніна. У Канзасі демократ Адам Гамільтон усунув від посади сенатора Роджера Маршалла після того, як звинуватив його у «зраді друзів в Україні» через підтримку плану Трампа щодо постачання російського дизельного пального.
В Оклахомі хоча місце в Сенаті залишається за республіканцями, але переходить від Алана Армстронга, який підтримував допомогу Україні, до Кевіна Герна, скептично налаштованого щодо подальшої підтримки Києва.
І хоча демократи зберегли місце сенаторки Джин Шагін, яка йде у відставку, в Нью-Гемпширі, Україна втратила одну з найдосвідченіших фігур у розбудові двопартійної коаліції на свою підтримку.
Результати виборів до Палати представників виявилися болючішими для двопартійної коаліції на підтримку України. Однією з найбільших втрат став програш конгресмена Браяна Фіцпатріка — республіканця з Пенсильванії, співголови Українського кокусу в Палаті представників і одного з небагатьох республіканців, які відкрито виступали проти надто поступливої політики Трампа щодо Росії.
Ще один прихильник України — республіканець Майк Лоулер, який в червні пішов усупереч позиції керівництва своєї партії, щоб просунути законопроєкт про підтримку України, — програв вибори в Нью-Йорку.
Водночас демократка Марсі Каптур, співзасновниця Українського кокусу, зберегла своє місце від округу в Огайо, межі якого змінили так, щоб ускладнити її переобрання.
Що зможе зробити нова більшість у Конгресі, а що — ні
Люк Коффі застерігає від того, щоб сприймати зміну балансу сил у Конгресі як автоматичну зміну політики Вашингтона щодо України.
«Проблема американської політики щодо України — не в законодавчій гілці влади, — сказав він. — І серед демократів, і серед республіканців досі є широка двопартійна підтримка України. Тож не можна сказати, що ми сподіваємося вирішити цю проблему після листопадових виборів».
На його думку, проблема полягає у виконавчій гілці влади, яка, за його словами, дотримується «дуже нетрадиційного підходу до формування зовнішньої політики США». Коффі очікує, що цей підхід збережеться незалежно від результатів виборів.
Саме президент визначає зовнішню політику країни. І, найімовірніше, він і надалі доручатиме переговори своїм спеціальним посланцям — Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру, вважає Герінґ.
«Він і далі відправлятиме Віткоффа та Кушнера до Москви й Києва, — сказала Мелінда Герінґ. — Вони й надалі вестимуть човникову дипломатію. Тож не варто очікувати, що тут щось зміниться».
За її словами, Конгрес може викликати їх для свідчень, «але зрештою ці повноваження залишаються в Білому домі».
Головний важіль впливу Конгресу — контроль над бюджетними видатками. Як пояснила Герінґ, протягом останніх двох років цей механізм фактично не працював. Трамп ішов на вибори з обіцянкою припинити допомогу Україні, а спікер Палати представників Майк Джонсон, попри публічні заяви на підтримку Києва, не виносив це питання на голосування.
«Тепер ситуація, найімовірніше, зміниться», — сказала Герінґ.
Аналітикиня очікує, що вже на початку роботи нового складу Конгресу з’явиться черговий додатковий пакет оборонного фінансування обсягом щонайменше 10 мільярдів доларів. Він може поєднувати військову допомогу з підтримкою енергетичного сектору.
«Війна кардинально змінилася, і потреби також кардинально змінилися, — сказала вона. — Тож Конгресу час щось робити. І я думаю, що конгресмени та конгресвумен відчувають цей тиск».
Однак президент і надалі матиме право вето.
«Я маю абсолютну владу — вона називається “вето”, — сказав Трамп. — Історично ви накладаєте вето протягом кількох місяців, а потім вони приходять і кажуть: “Нам потрібно домовитися”».
Щоб подолати президентське вето, потрібні дві третини голосів — щонайменше 67 у Сенаті та 290 у Палаті представників. Це означає, що для такого рішення знадобиться суттєва підтримка республіканців.
Водночас Коффі зауважує: президент, якому протистоїть демократичний Конгрес, матиме обмежені можливості просувати внутрішній порядок денний і буде змушений домовлятися. На його думку, фінансування України може стати частиною таких домовленостей і Трамп може навіть «неофіційно вітати» додатковий пакет допомоги, якщо його ініціаторами виступатимуть демократи.
«Політично президент не хоче говорити: “Подивіться, я домігся збільшення фінансування для України”, — каже Коффі. “Але він безумовно виграв би від того, якби Конгрес схвалив додаткове фінансування для України, адже це посилило б позиції Вашингтона на переговорах із Москвою,“ — пояснив експерт.
Період “кульгавої качки”: оборона, а не наступ
Нова більшість приступить до роботи 3 січня. До того часу чинний Конгрес, у якому досі переважають республіканці, має ухвалити щорічний закон про оборонний бюджет і забезпечити фінансування роботи уряду до 30 вересня 2027 року.
Мелінда Герінґ бачить у цих кількох тижнях реальні можливості для України. Ще до виборів вона розповідала, що республіканці, які підтримують Україну, зокрема Браян Фіцпатрік, у приватних розмовах давали зрозуміти: вони готові блокувати призначення на посади та важливі бюджетні законопроєкти, яких домагається президент, і домагатися включення до них положень на підтримку України.
Серед ініціатив, які обговорюють, — поправка, що зобов’язуватиме забезпечувати безперебійну роботу Starlink і Starshield в Україні або принаймні попереджати про їхнє відключення за 48 годин, аби українська сторона мала час підготуватися. Інша поправка, за словами Герінґ, мала б гарантувати безперервну розвідувальну підтримку України.
«Якщо президент Трамп хоче, щоб його великий оборонний законопроєкт ухвалили, йому доведеться з цим змиритися», — сказала вона.
Люк Коффі налаштований обережніше. Він очікував, що після виборів 2024 року перехідний період між старим і новим складом Конгресу принесе Україні більше можливостей. Але, за його словами, «цього так і не сталося».
Час для розгляду законопроєктів у Конгресі обмежений: між Днем подяки та Різдвом його залишається небагато. Крім того, керівництво Конгресу часто сповільнює розгляд суперечливих ініціатив під час сесії, у якій ще беруть участь законодавці, що вже програли вибори й залишають свої посади.
«Можливостей чимало. Сподіваюся, ними скористаються, — сказав Коффі. — Але я не думаю, що це стане чарівною пігулкою, яка кардинально поліпшить становище України».
Герінґ додає, що в період “кульгавої качки” не варто очікувати великих оборонних видатків для Києва.
«Можна лише тимчасово закрити окремі проблеми, — сказала вона. — Прихильники України зараз можуть лише оборонятися. Можливість перейти в наступ з’явиться в січні, але все залежить від результатів проміжних виборів».
Після вівторкового голосування ця можливість стала реальністю.
Майбутнє двопартійної коаліції напідтримку України
«Синя хвиля» мала для союзників України подвійний ефект. Вона привела до Конгресу демократів, які під час кампанії виступали на підтримку Києва, але водночас усунула республіканців, які допомагали зберігати цю підтримку двопартійною.
«Так, ми втратимо лідерів і впливових людей у таборі прихильників України, але водночас з’являться нові потужні союзники. Тож це також можливість», — сказала Герінґ.
Коффі прогнозував, що лави республіканців у Конгресі порідіють. Але він бачить у цьому й перевагу: перебуваючи в меншості, республіканці відчуватимуть менший тиск щодо необхідності чітко визначатися з позицією стосовно України, тоді як відповідальність за це питання перейде до демократів. Водночас існує ризик, що деякі законодавці намагатимуться завоювати прихильність Білого дому, демонструючи більш скептичне ставлення до Києва.
За словами Коффі, у приватних розмовах багато республіканських офісів висловлюють дуже сильну підтримку Україні. Після виборів, припускає він, «ми можемо почути, як більше республіканців відкрито висловлюватимуть свої справжні погляди».
Його оптимізм ґрунтується на громадській думці.
«Опитування показують широку підтримку України в США, і Конгрес не хоче йти всупереч настроям американців. А якщо хтось і відірваний від настроїв суспільства, то це Білий дім», — каже він.
Контроль і розслідування: чи дійде до імпічменту?
Демократична більшість у Палаті представників отримає керівництво комітетами та право викликати посадовців для свідчень і вимагати документи.
«Можете не сумніватися: якщо демократи справді отримають контроль над Палатою представників, таких слухань і розслідувань буде чимало», — сказав Коффі.
Він очікує, що інтерес до розслідувань буде двопартійним. Зокрема, законодавці захочуть з’ясувати, як ухвалювалися рішення про обмеження роботи Starlink, припинення розвідувальної підтримки та затримки постачання зброї.
«Ззовні багато що виглядало дуже хаотично, — сказав він. — Саме для цього й існують система стримувань і противаг та парламентський контроль. Ми маємо вітати це».
Масштаб перемоги демократів загострює ще одне питання — чи спробують вони ініціювати імпічмент Трампа. Обидва аналітики застерігають: це зашкодило б Україні.
«Ми вже через це проходили. Незалежно від юридичних підстав, я не думаю, що хтось може стверджувати, ніби попередні спроби імпічменту сприяли посиленню підтримки України», — сказав Коффі. Для багатьох виборців MAGA, додав він, слово «Україна» досі асоціюється з Гантером Байденом і першим імпічментом Трампа.
Герінґ попередила, що демократи матимуть велику спокусу вдатися до імпічменту після останніх двох років, але це не сприятиме Україні.
«Незалежно від того, яке питання розглядатимуть, Україна буде пріоритетом номер 57 чи 59», — сказала вона.
То що робити Києву?
Люк Коффі закликав Київ дотримуватися зваженого підходу та активно налагоджувати контакти з новообраними представниками обох партій, зокрема запрошувати їх відвідати Україну. Він також застеріг від необдуманих кроків, які можуть зашкодити відносинам.
«Українці мають примножувати кількість своїх прихильників у Конгресі, а не зменшувати її, не розколювати їх, — сказав він. — Може виникнути спокуса кинути якусь необдуману репліку на адресу конкретного конгресмена. Але цього слід уникати».
Мелінда Герінґ закликала Київ не списувати з рахунків жодну частину політичного спектра, зокрема й ліве крило демократичної партії.
«Ми ще не знайшли правильних аргументів для аудиторії демократичних соціалістів, — сказала вона. — Але нам вдалося переконати Майка Джонсона підтримати Україну. Переконати можна будь-кого. Важливі і той, хто доносить повідомлення, і самі аргументи».
Найпрактичніший крок, на її думку, — запросити нових конгресменів до України. Такий візит може дати більше, ніж будь-який брифінг.
«У бомбосховищах в Україні атеїстів немає», — сказала Герінґ. Вона пояснила, що після того, як побачиш Україну на власні очі, уся пропаганда одразу розвіюється.
Вранці після виборів тимчасовий повірений України у Вашингтоні Денис Сієнік заявив, що Київ «продовжить тісно співпрацювати з адміністрацією Трампа». Водночас він наголосив на необхідності «сильної двопартійної підтримки України в обох палатах Конгресу США».
«Ми вітаємо будь-яку ініціативу, яка може допомогти врятувати більше життів в Україні, — сказав він. — Наші пріоритети залишаються незмінними».
«Синя хвиля» відкриває для прихильників України у Вашингтоні найкращі за останні два роки можливості. Чи перетвориться цей шанс на зброю, фінансування та захист для України, залежатиме від дій законодавців обох партій і від того, наскільки переконливо Київ зможе донести до них свою позицію.
