Нові санкції проти Росії: чи став законопроєкт в Конгресі заручником американських виборів?

28 липня 2026 року президент України Володимир Зеленський спостерігав за тим, як американські сенатори ухвалювали законопроєкт про санкції проти Росії з гостьової ложі Сенату. Голосування відбулося в день похорону сенатора Ліндсі Грема — головного автора законопроєкту, який просував його понад рік. Тоді і республіканці, і демократи продемонстрували рідкісну двопартійну єдність і підтримали законопроєкт 86 голосами проти 11.

Півтора місяці потому законопроєкт перебуває на розгляді Палати представників, але момент двопартійної єдності змінився на більш звичну для Вашингтона політичну боротьбу — цього разу через додаткові повноваження, які Конгрес може надати президенту Дональду Трампу.

У понеділок Комітет Палати представників з питань регламенту розглянув «Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року», відкриваючи шлях до голосування в Палаті представників.

У вівторок відбудуться обговорення і процедурне голосування, і якщо законодавці його схвалять, то остаточне голосування за законопроєкт відбудеться вже в середу.

17 вересня конгресмени залишать Вашингтон і повернуться до роботи вже після проміжних виборів в листопаді. Якщо Палата не встигне скористатися цим вікном, законопроєкт може втратити динаміку, що потенційно відтермінує давно очікуване посилення тиску на Росію саме тоді, коли Україна входить у чергову зиму російських атак.

Законопроєкт про санкції став заручником політичної боротьби

Законопроєкт дає президенту США можливість запроваджувати нові санкції проти російських посадовців, банків та суден російського «тіньового флоту». У попередніх версіях документа санкції були обов’язковими. Версія, яку ухвалив Сенат, зробила їх дискреційними — президент може запроваджувати санкції, але не зобов’язаний це робити.

Водночас законопроєкт розширює тарифні повноваження президента. Він дозволяє запроваджувати тарифи проти п’яти найбільших покупців російської нафти й газу. Водночас країни, які імпортують із Росії менш як 15% енергоносіїв і активно скорочують цю частку, звільняються від таких заходів. Фактично це захищає більшість країн ЄС від того, щоб потрапити під дію цих тарифів.

Саме тарифне положення перетворило законопроєкт про санкції на ширшу політичну суперечку щодо повноважень президента Трампа — і того, чи готові демократи надати йому додаткові інструменти, навіть якщо йдеться про посилення тиску на Росію.
Демократи в Палаті представників наполягають, що їхня позиція не означає відмову від підтримки України. У спільній заяві конгресмени Грегорі Мікс, Дон Баєр і Річард Ніл заявили, що їхня підтримка України залишається «непохитною», але вважають, що законопроєкт про санкції проти Росії може «завдати більше шкоди, ніж користі».

«Цей законопроєкт суттєво розширює тарифні повноваження президента, водночас не роблячи санкції проти Росії обов’язковими. І те, і інше є неприйнятним», — йдеться у заяві.

Демократи також наголошують, що президент уже має значні повноваження для запровадження санкцій проти тих, хто допомагає Росії вести війну.

Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк приїздив до Вашингтона аби переконати законодавців у протилежному. На його думку, тарифні повноваження слід розглядати не як «чек без обмежень» для президента, а як потужний інструмент, здатний посилити ефект санкцій.

«Санкції можна запровадити, санкції можна обійти. Тарифи — ні. І це величезна різниця», — каже він.

За словами Власюка, основний тягар має лягти на країни, які досі купують російську нафту, насамперед на Індію та Китай. Разом на них припадає приблизно 80% російського енергетичного експорту.

«Це має стати дуже сильним ударом по здатності Росії вести цю війну», — сказав він.
Такого ж висновку дійшов і Деніел Фрід, колишній посол США в Польщі та координатор санкційної політики Державного департаменту.

«Законопроєкт має недоліки. Це не той законопроєкт, який написав би я», — сказав Фрід в інтерв’ю Independence Avenue Media. «Але питання не в цьому. Питання в тому: чи можна використати його ефективно?»

Фрід вважає, що так.

За його словами, закон дозволив би США вести з такими країнами, як Китай чи Індія, приватні переговори про скорочення закупівель російської нафти й газу — наприклад, кожні шість місяців — в обмін на певне пом’якшення тарифів.
«Це не ідеальний варіант, але така можливість є», — сказав він.

Втім, підтримка Фріда не є безумовною. На запитання про критиків, які побоюються, що Трамп може зловживати додатковими тарифними повноваженнями, він визнав, що такий ризик існує.

«Ризик є, — сказав він. — Але якщо законопроєкт провалиться, у вас не буде нічого. А якщо його ухвалять, у вас буде інструмент, з яким можна працювати».

Спікер Палати представників Майк Джонсон минулого тижня заявив The Washington Examiner на з’їзді республіканців у Далласі, що щодо цього законопроєкту «має бути двопартійний консенсус».

Розбіжності навколо законопроєкту є в обох партіях

Хоча кілька впливових демократів у Палаті представників виступили проти законопроєкту через положення про тарифи, інші демократи — особливо в Сенаті — закликають Палату не зволікати з його ухваленням.

Сенаторка-демократка від Нью-Гемпширу Джин Шахін написала в X, що законопроєкт дозволить ударити по фінансових ресурсах, які забезпечують Росії можливість продовжувати війну, і посилити тиск на президента Росії Владіміра Путіна, щоб змусити його перейти до переговорів.

Українські цивільні продовжують гинути від російської воєнної машини Путіна, а цей законопроєкт завдає серйозного удару по фінансах Кремля, — заявила Шахін. — Зараз саме час його ухвалити й змусити Путіна сісти за стіл переговорів».

Сенатор-демократ від Колорадо Майкл Беннет також закликав Палату діяти швидко. За його словами, законопроєкт «необхідно ухвалити без зволікань, щоб посилити тиск на Путіна і змусити його припинити агресивну війну проти України».
Фрід звертає увагу ще на одну проблему: законопроєкт не має однозначної підтримки і серед республіканців.

«Є республіканці, які, схоже, не визначилися щодо цього законопроєкту, — каже він. — Можливо, через їхню позицію щодо політики стосовно України. А можливо, через те, що адміністрація Трампа, хоча й погодилася з цим законопроєктом, постійно змінює свою позицію».

Врешті невизначеність і спротив виникають одразу з кількох боків: демократи занепокоєні розширенням тарифних повноважень Трампа, тоді як частина республіканців може мати застереження щодо самого законопроєкту або ширшого курсу американської політики щодо України.

Що буде, якщо голосування провалиться?

«Законопроєкт Ліндсі Грема про санкції — досі законопроєкт, а не закон, на жаль. А треба щоб був закон. Я дякую всім, хто підтримує цей підхід і знає, що сила працює.», — заявив президент України Володимир Зеленський 14 вересня.

За його словами, українські посадовці отримали запевнення, що голосування в Палаті представників залишається реалістичним сценарієм. Водночас він закликав Вашингтон не покладатися лише на Конгрес і посилити заходи виконавчої влади проти Росії.
Але якщо Конгрес не встигне ухвалити законопроєкт до того, як законодавці залишать Вашингтон, наслідки можуть бути серйознішими, ніж просто черговий пропущений законодавчий дедлайн.

І Власюк, і Фрід, відповідаючи на запитання, що станеться, якщо законопроєкт провалиться, дали радше стримані, ніж обнадійливі відповіді.

«Якщо Конгрес не ухвалить цей законопроєкт, нинішня каденція Конгресу завершиться, і ми повернемося на стартову позицію», — сказав Фрід.

«Хотілося б мати кращі новини, — додав він. — Це не безнадійна ситуація. Просто вона складна».

Власюк оцінює ставки значно гостріше — з огляду на те, з чим Україна зіткнеться найближчими місяцями.

«Зима наближається, і вона буде дуже складною, — сказав він. — Нам потрібно посилити тиск на Росію, щоб змусити її справді вести переговори. І я думаю, що законопроєкт про санкції — один із головних способів створити такий тиск. Саме тому він зараз настільки важливий».