Від дому Раяна Гендріксона у Флориді до замінованих полів Харківщини понад дев’ять тисяч кілометрів. До лінії фронту менш ніж 50. Американський ветеран збройних сил США та засновник організації гуманітарного розмінування Tip of the Spear Landmine Removal вже в 13-й раз приїхав до України, щоб допомагати очищати землю від вибухонебезпечних предметів.
«Україна найбільш замінована країна у світі. Люди страждають, фермери страждають», каже Гендріксон.
Вперше до України американець приїхав у березні 2022 року як волонтер, щоб допомагати цивільним. Після деокупації українських територій він побачив масштаб проблеми замінування і вирішив повернутися до справи, якій присвятив понад два десятиліття свого життя.
«Я вісім разів був на ротації в Афганістані. Тож я вирішив почати використовувати свій досвід з Афганістану, щоб допомогти в Україні. І одна місія перетворилася на дві, потім на чотири. І зараз ми на 13-й місії в Україні», розповідає він.
Після дронів на фронт прийшли роботи
Разом із міжнародною командою саперів Гендріксон працює на полях Харківської області, перевіряючи кожен метр землі за допомогою металодетекторів.
За їхньою роботою спостерігає місцевий фермер Арутюн Нерсесян. Саме на його землі працюють розміновувачі.
«Ми зараз стоїм, і 2 метри за нами це були позиції противника», говорить він.
У фермера близько 200 гектарів землі. За його словами, всі поля були засипані вибухонебезпечними предметами після бойових дій 2022 року.
Щоб продовжувати працювати, Арутюн обладнав трактор системою дистанційного керування.
«Він на автопілоті. Я стою на краю поля, там, де вже нічого немає, і запускаю трактор», пояснює фермер.
Свого часу Арутюн підірвався на тракторі у цьому районі.
«Відбувся підрив позаду трактора, там, де диски. Скло вдарило мені в праву сторону. Вся права сторона була посічена. Зараз шрами трошки видно, і я втратив око», розповідає Нерсесян.
Сам Раян Гендріксон добре знає, що означає життя після вибуху міни. У 2010 році під час служби в Афганістані він підірвався на саморобному вибуховому пристрої.
«Я пройшов 18 місяців реабілітації, заново навчився ходити і відчув біль, який пережив. Я приїжджаю до України, бо жодна невинна людина чи дитина не повинні проходити через цей біль», каже він.
Поруч із Гендріксоном працює Лоґан, ветеран із Канади, для якого це вже третя поїздка до України. Спочатку він навчав українських саперів, а згодом сам почав працювати в полях.
«Допомагаючи цьому чоловікові повернути своє життя, відновити засоби до існування, прогодувати себе, ми зрештою допомагаємо нагодувати багато людей. Він фермер. А фермери годують міста, країни. Це і стало найяскравішим моментом цієї поїздки», говорить Лоґан.
До міжнародної команди долучаються й українські фахівці. Серед них ветеран війни Роман Мельник, який сам отримав поранення внаслідок підриву на російській міні пастці. Після протезування він продовжив працювати у сфері гуманітарного розмінування.
«У вівторок ми тут були і знайшли уламки Герані 2. Тобто хвостову частину. Потім ми знайшли касету саме від ПФМ. І в тій посадці теж є касета, але вона повна», розповідає Мельник.
Завдання команди полягає у виявленні та маркуванні вибухонебезпечних предметів. Безпосереднє знешкодження здійснюють державні сапери.
Після кількох тижнів роботи на Харківщині це поле стало останнім об’єктом під час 13-ї місії Гендріксона в Україні. За цей час із місцевими жителями американський ветеран встиг потоваришувати.
«Дуже такий товариський чоловік він. Як сказати, я хоч і не розумію його, але він душа компанії. Через перекладача спілкуємося. Такі люди притягують», каже Арутюн Нерсесян.
Сам Гендріксон уже планує наступне відрядження до України.
«Міни не цікавляться політикою. Їм байдуже до раси, релігії чи статі. Міни вбивають без розбору. І, на жаль, ще довго після того, як буде зроблено останній постріл цієї війни, міни продовжуватимуть діяти, завдавати поранень і вбивати невинних», наголошує він.
