Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Дмитро Кобалія досліджував затонулі кораблі у Дніпрі. Підводний археолог знімав їх під водою та створював тривимірні моделі.
У перші дні війни Кобалія, який очолює відділ охорони історичних, археологічних та природних пам’яток Національного заповідника «Хортиця» у Запоріжжі, пішов до військкомату.
«Усі мої друзі артилеристи. Я нічого не вмію, але готовий навчатися, — згадує він свої слова того дня. — На мене подивилися і сказали: “Ну добре, тоді будеш мінометником”».
На фронті він провів два з половиною роки.
«Ти один раз стріляєш, а у відповідь прилітає десять, — розповідає він про жорстокість війни. — Нас було понад 90 людей. Зрештою залишилося близько чотирнадцяти».
Після звільнення зі служби через інвалідність Дмитро повернувся додому, до Запоріжжя — міста з населенням понад пів мільйона людей, розташованого приблизно за 25 кілометрів від лінії фронту. Повернувся він і до ландшафту, який війна змінила до невпізнання.
У червні 2023 року російські війська підірвали Каховську дамбу. Водосховище спорожніло, а рівень води у Дніпрі різко впав. На скелях Хортиці досі видно лінію, до якої раніше доходила вода. Але Дніпро водночас повернув дещо з минулого: на берег винесло корпус корабля, якому кілька століть.
Кобалія розповів про знахідку Фреду Хокеру, директору з досліджень музею «Васа» у Стокгольмі, і вони вирішили організувати рятувальну експедицію. До неї також приєдналися 82-річний професор Ларрі Бабітс та інші американські колеги. Протягом місяця міжнародна команда досліджувала судно, знаходила артефакти та документувала його за допомогою креслень і моделей. Зараз корабель перебуває на реставрації.
Для Кобалії цю роботу неможливо відокремити від війни України з Росією.
«Для них важливо не лише захопити територію. Для них важливо знищити національну пам’ять того чи іншого народу, — каже він. — Бо якщо в тебе немає пам’яті, у тебе немає самоідентифікації. А якщо в тебе немає самоідентифікації, то ти, по суті, ніхто».
Але у Кобалії великі плани як на знайдений корабель, так і на інші судна, які він допомагав відновлювати. У реставраційному ангарі на Хортиці зберігаються кораблі Дніпровської гребної флотилії XVIII століття, підняті з річки протягом останніх 25 років.
Кобалія бачить їх основою майбутнього Музею морської історії України у Запоріжжі. Він переконаний, що такий музей міг би приваблювати туристів, приносити місту доходи та водночас демонструвати потенціал української підводної археології.
«Це абсолютно реально, — каже він. — Якщо закінчиться війна».
Історія Дмитра Кобалії — п’ятий і завершальний епізод «Викувані війною: історії українських ветеранів» документального серіалу спільного виробництва Independence Avenue Media та 1+1 Production.
