Поки американські політичні оглядачі цього тижня стежили за найгучнішими перегонами на проміжних виборах до Конгресу США, зокрема за резонансною боротьбою за місце в Сенаті від Техасу, українці уважно придивлялися до менш помітних виборчих протистоянь.
Наприклад, у п’ятому виборчому окрузі штату Індіана.
Із 2021 року цей округ у Палаті представників представляла республіканка українського походження Вікторія Спартц, яка емігрувала до США у 2000 році. Попри своє походження, вона стала однією з найгучніших критикинь Києва в американському Конгресі.
У 2024 році Спартц проголосувала проти критично важливого пакета допомоги Україні на 60,8 мільярда доларів. Це сталося лише через три дні після російського ракетного удару по її рідному Чернігову, внаслідок якого загинули 18 мирних жителів, а 78 дістали поранення.
У квітні 2025 року в інтерв’ю The Daily Telegraph вона заявила, що Україна має поступитися Росії територіями, оскільки, на її думку, надто слабка, щоб протистояти Москві. Президента Володимира Зеленського та його команду Спартц назвала «ідіотами й шахраями».
А 3 листопада вона програла вибори демократу Джей Ді Форду.
І Спартц була далеко не єдиною.
Загалом для противників американської допомоги Україні та тих, хто виправдовує агресивну війну російського автократа Володимира Путіна, виборча ніч виявилася вкрай невдалою.
Видання Kyiv Post нарахувало щонайменше шістьох чинних конгресменів, яких воно називає «антиукраїнськими», і які втратили свої місця. І це сталося саме тоді, коли президент США Дональд Трамп намагається нормалізувати відносини з Москвою та тисне на Україну, домагаючись поступок Росії.
Звісно, американці голосували не через Україну. Головними темами виборчої кампанії були внутрішні проблеми, зокрема вартість життя та корупція. Проте для України результати можуть мати важливе значення.
Серед тих, хто програв, — двоє конгресменів від Вісконсину.
У третьому окрузі штату республіканець Деррік Ван Орден, який із 2023 року послідовно голосував проти допомоги Україні, поступився демократці Ребецці Кук. Вона закликала Вашингтон підтримувати Україну та «протистояти таким хуліганам, як президент Путін».
У першому окрузі Вісконсину республіканець Браян Стайл, який чотири терміни представляв округ у Конгресі та відкрито виступав проти підтримки України, програв демократу Мітчеллу Берману.
Зазнав поразки й республіканець Скотт Перрі, послідовний противник допомоги Україні, який представляв десятий округ Пенсильванії.
Водночас деякі противники підтримки Києва зберегли свої місця. Серед них республіканці Пол Ґосар із дев’ятого округу Аризони та Анна Пауліна Луна з тринадцятого округу Флориди.
Переобрали й кількох найпослідовніших прихильників України, зокрема демократку Марсі Каптур із дев’ятого округу Огайо та конгресмена українського походження Євгена Віндмана, який представляє сьомий округ Вірджинії.
Проте демократична хвиля забрала місця й у деяких республіканців, які незмінно підтримували Київ. Серед них сенаторка від Мену Сьюзен Коллінз та конгресмен від Пенсильванії Браян Фіцпатрік.
Утім, як зазначає Kyiv Post, їх замінять демократи, які також підтримують Україну.
Наприклад, республіканець Джон Корнін, давній прихильник України, який програв внутрішньопартійні вибори в Техасі, поступиться місцем демократу Джеймсу Таларіко.
Таларіко відкрито підтримує Київ, закликав владу Техасу вивести інвестиції з Росії та сам став мішенню російської дезінформаційної кампанії.
«Республіканців, які втратили свої місця, замінюють демократи, а зміна партійного контролю дає новому керівництву повноваження виносити на розгляд законодавчі ініціативи на підтримку України та розслідувати рішення виконавчої влади», — пише Леся Дубенко, авторка матеріалу Kyiv Post.
На її думку, вирішальне значення має не просто кількість прихильників України в Конгресі, а ефективність роботи його інституцій.
Фінансові ринки також відреагували на результати виборів.
За повідомленням Bloomberg, українські доларові облігації підскочили до найвищого рівня за останній місяць. 4 листопада вони опинилися серед найуспішніших активів ринків, що розвиваються.
А в соціальних мережах поширився мем, на якому Володимир Зеленський із задоволенням їсть попкорн, п’є пиво та спостерігає за результатами американських виборів.
Реакція Кремля була, м’яко кажучи, стриманою.
«Трамп залишається на посаді, і ми щиро сподіваємося, що він продовжить свої мирні зусилля», — заявив журналістам речник Кремля Дмитро Пєсков.
І справді, американський президент має широкі повноваження у зовнішній політиці.
Однак зміна влади на Капітолійському пагорбі, ймовірно, суттєво вплине на парламентський контроль за санкційною політикою США щодо Росії та військовою допомогою Україні.
У Сенаті ключові комітети, як очікується, очолять послідовні прихильники України.
Демократ від Делаверу Кріс Кунс може очолити Комітет із закордонних відносин, сенатор від Род-Айленду Джек Рід — Комітет зі збройних сил.
А сенатор від Гаваїв Браян Шац або сенатор від Коннектикуту Кріс Мерфі, ймовірно, очолить підкомітет із бюджетних асигнувань на державні, закордонні та пов’язані програми, який контролює міжнародну допомогу та фінансування розвитку.
Не залишилася поза увагою українських медіа й майбутня зміна керівництва Палати представників.
Республіканця Майка Джонсона, який послідовно блокував допомогу Україні, на посаді спікера має змінити демократ Гакім Джеффріс — переконаний прихильник Києва.
Як нагадала «Європейська правда», Джеффріс відіграв центральну роль у боротьбі за ухвалення пакета допомоги Україні у 2024 році.
Тим часом війна триває.
У ніч із 3 на 4 листопада, коли у США підраховували голоси, Росія атакувала дев’ять областей України, застосувавши 289 безпілотників, 17 балістичних і 59 крилатих ракет.
Але для українців Вашингтон, схоже, щойно став значно дружнішим.
P.S. «Геополітичний розлом» — щотижнева авторська колонка Браяна Вітмора про політичні та геополітичні зміни у Східній Європі та Євразії. Погляди автора не обов’язково збігаються з позицією Independence Avenue Media.
