Оберігати небо над столицею України від «Шахедів» громадянин США, 45-річний Шон Алмейда, почав ще влітку 2025 року. Але досі тренується у вільний час.
«Я ще досить новенький, тому треную усі елементи, від підготовки до розборки», — розповідає Шон.
Перед тим як вийти на чергове чергування, намагається виспатися.
«Зміна триває 12 годин, тож може бути довго. Тому важливо виспатися і бути готовим до дій сьогодні вночі. Це завжди можливо».
Колишній морський піхотинець США Шон охороняє небо України кілька разів на тиждень у складі мобільної вогневої групи українського добровольчого формування «Мрія». Разом з ним служить український підприємець Дмитро з позивним «Сократ».
«Шон у нас чудовий боєць», — каже Дмитро. «Відчувається, що в нього була попередня військова підготовка у військах Сполучених Штатів. Це завжди корисно, коли ми говоримо про військовий підрозділ».
У морській піхоті США Шон прослужив понад п’ять років, з них майже три роки в охороні дипломатичних місій. Але справжню війну відчув у Києві в лютому 2022 року.
«Чесно кажучи, я все ще не очікував, що це станеться».
Шон живе в Україні з 2012 року. До цього працював у банківській сфері в Москві, а згодом переїхав до Києва, де відкрив бізнес із продажу нерухомості та створив сім’ю. На момент повномасштабного вторгнення його доньці було півтора року.
«Це зовсім інше, коли це твій дім. Бачити вибухи там, де ти живеш, де народилася твоя донька, нереально. З часом до цього звикаєш. На жаль, це стає частиною життя. Коли я вперше бачив руйнування, я не міг у це повірити. Але зараз це просто реальність».
Після початку повномасштабної війни він разом з родиною виїхав до Італії, але вже влітку 2022 року повернувся до Києва. Його бізнес почав відновлюватися навіть попри війну.
«Зараз майже всі наші об’єкти зайняті. Ми керуємо кількома десятками об’єктів, і всі вони здаються в оренду. Крім того, з початку війни кілька людей придбали нерухомість через нас. Звісно, не в тій кількості, на яку ми сподівалися, але з огляду на війну це справді вражає».
Для боротьби з російськими дронами використовують різну зброю, від зроблених ще за радянських часів кулеметів «Максим», яким понад сто років, до американських «Браунінгів». Інколи і трофейну.
Шона дратує, коли з огляду на безпеку людей на землі не може стріляти по «Шахедах».
«Дрони можна почути з відстані шести семи кілометрів. Кожна команда має свій сектор. Безпека життєво важлива. Іноді дрони летять там, де стріляти не можна, і це дуже дратує. Команди інколи збивають по кілька за одну ніч. Частина все ж проривається. Вони запускають по 500 дронів. Це гра на кількість, і це виснажує».
Попри небезпеку, регулярні атаки та складні умови життя, Шон пов’язує майбутнє своєї сім’ї лише з Україною.
