Під час цієї своєрідної народної дипломатії Кенти спілкувалися з американцями з абсолютно різними поглядами на події в Україні та збирали пожертви для українських військових.
Сьогодні Джордж Кент з усмішкою згадує один із найнебезпечніших моментів цієї подорожі.
«Я спускаюся гірським схилом. Дме боковий вітер. Дорога нерівна, і раптом велосипед починає неконтрольовано трястися».
Так він описує так званий Death Wobble, небезпечне тремтіння керма на великій швидкості.
«Я мушу сказати, що це була найстрашніша мить мого життя», каже він.
Є що згадати про подорож у сім тисяч кілометрів і сину Джорджа, 25 річному Георгію.
«Я ледь не опинився під колесами лісовозу», розповідає Георгій.
Усі ці пригоди родина пережила з однією метою, допомогти Україні.
Навесні 2025 року Джордж Кент вийшов на пенсію з посади посла Сполучених Штатів в Естонії. У Державному департаменті США він пропрацював 33 роки. Двічі служив в Україні, де родина провела загалом шість років життя. Саме тому для своєї подорожі Кенти обрали місію зібрати гроші для Збройних сил України та говорити з пересічними американцями про війну.
Подорож почалася в середині липня в штаті Орегон. Перша розмова про Україну сталася вже за кілька кілометрів від старту.
«Коли ми проїжджали перше містечко, перед одним магазином висів величезний український прапор. Ми вирішили зупинитися і дізнатися історію цього прапора», згадує Джордж Кент.
Особистий зв’язок із Україною має і дружина дипломата Валіда Кент. Вона походить із родини кримських татар, яка зазнала репресій.
«Моя мама народилася в ГУЛАГу», розповідає вона.
Хоча сама Валіда народилася в Узбекистані, під час цієї подорожі вона називала себе українкою.
«Крим це Україна. І хоча я не народилася в Криму чи в Україні, під час цієї подорожі я відчувала себе українкою. І коли я розповідала людям про Україну, вони бачили живу людину яка має прямий зв’язок з українським народом. Адже у мене там багато друзів, наша дочка там зараз. Це не те саме коли бачиш людину по телевізору чи у соціальних мережах, тож коли ти так говориш з людьми, це зовсім інша динаміка розмови. Це значно переконливіше, ніж дивитися щось у новинах».
За словами родини, зацікавленість темою України змінювалася залежно від регіону, але загалом пересічні американці співчувають Україні.
«79 днів, сотні розмов і це показало широкий спектр думок, ідей та поглядів американців. Значна частина країни, через яку ми їхали, ймовірно голосувала за президента Трампа на всіх трьох виборах. Але, як ми побачили, більшість людей там підтримують Україну. У нас була лише одна груба розмова», розповідає Джордж Кент.
Подорож із Заходу на Схід країни тривала 79 днів і пролягла через десять штатів. Георгій Кент документував кожен день для сторінки благодійного туру в Instagram.
«Для мене це було важливо, тому що я жив в Україні і маю там друзів. Окрім особистого зв’язку з країною, я вивчав її історію і політику. Йдеться про те, щоб робити правильні речі. Інколи за останні чотири роки я дивився на події в Україні і відчував певне безсилля. Коли ж робиш щось конкретне, перетинаєш країну велосипедом і знаєш, яким саме підрозділам піде наша допомога, це надає всьому реального змісту. Це справді мало велике значення».
Соціальні мережі були одним із способів збору коштів. Нерідко люди просто давали двадцять доларів готівкою, іноді переказували кілька тисяч.
«Один чоловік, який прочитав про наш велопробіг, просто пожертвував три тисячі доларів, бо йому сподобалася ця ідея і він хотів підтримати Україну», згадує Джордж Кент.
Фінішували мандрівники на вісімдесятий день у столиці США, Вашингтоні, здійснивши символічний проїзд центром міста 4 жовтня. Загалом родині вдалося зібрати понад 100 тисяч доларів.
Об’єднавшись із базованою в Естонії благодійною організацією NAFO, Кенти придбали чотири спеціалізовані автомобілі для Збройних сил України. Машини особисто передали українським військовим у середині листопада.
Подорож через усю країну з українською місією змінила уявлення родини про американську глибинку.
«Після цієї подорожі я зрозуміла, наскільки велика ця країна і як по різному живуть люди. Ми всі живемо у своїх інформаційних бульбашках. Але коли починаєш говорити з людьми, розумієш, що всі вони перш за все люди зі своїми щоденними проблемами. Загалом люди були дуже доброзичливі і підтримували наше послання. Я відчула, що американці хороші люди, незалежно від того, за кого вони голосували», каже Валіда Кент.
Цього року родина планує нову благодійну подорож через усю Америку, цього разу з Півночі на Південь, з тією ж місією допомогти Україні.
