Поки іранські дрони та ракети вражають аеропорти, нафтову інфраструктуру та військові об’єкти на Близькому Сході, Сполучені Штати та їхні партнери у країнах Перської затоки стикаються з проблемою, яку Україна вирішує вже роками: як зупиняти велику кількість відносно дешевих ударних безпілотників, не вичерпуючи запаси значно дорожчих засобів перехоплення.
Після років захисту своїх міст та інфраструктури від російських атак, переважно іранськими дронами типу Shahed, українці накопичили практичний досвід, якого немає жодна країна світу. Україна навчилася не лише збивати такі дрони, а й робити це економічно ефективно.
Валерій Залужний, колишній головнокомандувач ЗСУ та нинішній посол України у Великій Британії, в листопаді 2025 року написав, що війна поступово дешевшає завдяки технологічному прогресу, навіть попри зростання загальних ударних можливостей.
Іран зміг успішно скористатися цим, застосовуючи асиметричні удари дронами адже країни Затоки надмірно покладалися на дорогі системи протиповітряної оборони, залишаючись вразливими до атак дронів.
Візит президента України Володимира Зеленського до Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Катару у березні підкреслює зміни сучасної війни. Україна більше не розглядає країни Затоки лише як джерело дипломатичної підтримки чи фінансування. Вона позиціонує себе як оборонного партнера з бойовим досвідом, який нині має попит.
Укладено оборонні угоди із Саудівською Аравією та Катаром, а угода з ОАЕ перебуває на стадії переговорів.
Хоча всі деталі поки не розкриті, Україна заявляє, що десятирічна угода у сфері оборони з Катаром «передбачає спільні проєкти в оборонній промисловості, створення спільних виробничих потужностей і технологічне партнерство між компаніями».
Саудівська Аравія, своєю чергою, «отримує доступ до перевірених у бою українських технологій перехоплення, угод про спільне виробництво та фахівців, які працюють у цих умовах під реальними обстрілами щодня», розповіла Independence Avenue Media Дебора Ферлемб, співзасновниця венчурного фонду Green Flag Ventures, що спеціалізується на Україні.
Дрони змінюють арифметику оборони
Країни Перської затоки зіткнулися з тією ж арифметикою, з якою Україна зіткнулася восени 2022 року, коли вперше з’явилися дрони типу Shahed: використання дорогих ракет перехоплення, які можуть коштувати кілька мільйонів доларів, або обмежених ресурсів у вигляді винищувачів і гелікоптерів проти ударних дронів, вартість яких оцінюється приблизно у 30–50 тисяч доларів, є невигідним обміном, що з часом лише накопичує витрати.
«Рішення має бути пропорційним», говорить інженер організації Technology United for Ukraine Гайнер Філіпп в коментарі для Independence Avenue Media. «Захід не здатен виробити достатньо ракет PAC-3, щоб захиститися від 10 тисяч і більше дронів на місяць».
З часом Україна вибудувала дешевшу багаторівневу систему реагування, яка включає мережі виявлення для пошуку, ідентифікації та відстеження дронів, а також недорогі перехоплювачі власного виробництва у повітрі та кулемети на землі. Ракети, поставлені міжнародними партнерами, такі як системи Patriot, переважно використовуються проти російських балістичних ракет.
Дослідник озброєнь з відкритих джерел Рой Гардінер у коментарі для Independence Avenue Media зазначає, що українські перехоплювачі можуть коштувати від 800 до 3000 доларів. За його словами, це суттєво змінює економіку витрат і дозволяє виробляти їх у значно більших обсягах.
Напруження у приватному секторі
Також існує ширша комерційна і стратегічна можливість. Україна прагне перетворити бойові інновації на міжнародні партнерства, розвиток оборонної промисловості та, зрештою, експортні доходи.
Марк Савчук, менеджер з адвокації української громадської організації PR Army, сказав у коментарі для Independence Avenue Media, що «Іран фактично став маркетинговою кампанією для українських дронових технологій».
Однак це створює певну напругу всередині української воєнної економіки дронів. Аналітикиня з питань оборони Олена Крижанівська зазначає у коментарі для Independence Avenue Media, що Київ не може дозволити собі віддавати значні обсяги дронів перехоплювачів, поки російські атаки тривають.
У березні під час розмови з журналістами Володимир Зеленський також заявив, що українські компанії вже побудували «близько 10 заводів» за кордоном без відома Києва, що свідчить про те, що зовнішній попит може зростати швидше, ніж держава встигає його контролювати.
Водночас, з огляду на швидке зростання галузі, тепер може з’явитися можливість виробляти достатньо продукції для всіх, особливо якщо Україна отримуватиме щось у відповідь.
«За нинішніх обсягів виробництва Україна може постачати близько 50 тисяч дронів перехоплювачів без шкоди для власної оборони», говорить Дмитро Кавун, співзасновник і президент Dignitas Ukraine, американської неприбуткової організації, що займається інноваціями у сфері оборонних технологій України. «За додаткових інвестицій і масштабування цей показник може суттєво зрости».
Дослідник Рой Гардінер вважає, що виробництво на рівні близько тисячі перехоплювачів на день є цілком реалістичним.
Зеленський заявив, що держава має зберігати контроль над експортом озброєнь, щоб у першу чергу забезпечувати потреби Сил оборони України, а вже потім іноземних замовників. Координація виробництва урядом може бути виправданою, щоб гарантувати забезпечення фронту. Однак існує ризик, що держава почне віддавати перевагу окремим компаніям, що може призвести до неефективності у приватному секторі, обмежуючи експорт навіть для тих виробників, які мають таку можливість.
Експорт досвіду
Україна експортує не лише матеріальні речі, а й дещо менш відчутне але не менш вагоме — бойовий досвід. Як зазначає Джон Світ, колишній офіцер розвідки армії США, «їхні інновації та здатність до адаптації через тактику і розробку озброєнь зробили їх цінним активом у сучасному середовищі війни дронів».
Браян Пікенс, колишній боєць підрозділу Зелених Беретів армії США, який воював разом із українськими спецпризначенцями, розповів Independence Avenue Media, що навички, які розвинула Україна, не менш важливі, ніж самі технології.
«Нам потрібна допомога України у підготовці західних військових, щоб вони краще розуміли, як використовуються ці системи і як від них захищатися», каже він. «Україна може постачати велику кількість перехоплювачів, але цього недостатньо, якщо сторона, яка їх отримує, не знає, як ними користуватися».
Зеленський, який нещодавно також відвідав Кувейт, Йорданію та Сирію для переговорів у сфері оборони, заявив, що після початку війни з Іраном Україна направила на Близький Схід близько 200 фахівців з протидії дронам.
Якими б не були деталі угод, для України переваги очевидні. Поглиблення оборонної співпраці з країнами Перської затоки може допомогти фінансувати війну проти Росії, зміцнити оборонну промисловість і закласти основу для ролі України після війни як серйозного експортера дронів і систем протидії дронам.
І країни, які раніше сприймали Україну переважно як отримувача оборонної допомоги, тепер дедалі частіше розглядають її як постачальника безпекового досвіду.
