Зосередження Сполучених Штатів на Венесуелі вже відволікає увагу ключових американських посадовців від дипломатії навколо російсько-української війни, що може уповільнити мирний процес у момент, коли переговори перебувають у «делікатній фазі». Про це в інтерв’ю Independence Avenue Media заявив Томас Ґрем, колишній старший директор Ради національної безпеки США з питань Росії. За його словами, прогрес у напрямку миру залежатиме від прямої взаємодії з Росією та від того, чи готові Сполучені Штати чинити тиск на Москву.
Оцінюючи операцію США у Венесуелі, Ґрем зазначає, що її обґрунтування спиралося на «тонку оболонку». На його думку, військові дії були радше продиктовані геополітичними міркуваннями та доступом до нафтових ресурсів, ніж захистом американців, залучених до операції із затримання президента Венесуели.
Ґрем, який за президентства Джорджа Буша молодшого обіймав посаду старшого директора Ради національної безпеки з питань Росії, називає цю операцію «порушенням міжнародного права» та «агресією проти суверенної держави», попри те, що адміністрація Трампа подавла її як законні дії у межах кримінального переслідування Ніколаса Мадуро.
Росія та Китай, наголошує Томас Ґрем, уважно вивчатимуть цю операцію з точки зору військових спроможностей США. Водночас він не очікує, що побачене змінить їхню поведінку на світовій арені, адже успіх операції значною мірою спирався на можливості, якими Москва та Пекін не обов’язково володіють.
Це інтерв’ю було записане 5 січня 2026 року та відредаговане з міркувань обсягу й зрозумілості. Читайте, слухайте українською та дивіться англійською.
Картлос Шарашенідзе, Independence Avenue Media: Дозвольте почати з операції США у Венесуелі. Як ви її оцінюєте? Про що вона сигналізує в контексті зовнішньої політики цієї адміністрації?
Томас Ґрем, колишній старший директор Ради національної безпеки США з питань Росії: Дії адміністрації відповідають положенням стратегії національної безпеки, у якій зазначається, що Західна півкуля буде одним із її головних пріоритетів на найближчі кілька років. Мета – відновити домінування США в регіоні та гарантувати, що ті країни не використовуються державами конкурентами, передусім Китаєм, для підриву американського впливу у власному геополітичному просторі.
Це дуже крихке прикриття дій, які викликають серйозні запитання щодо їхньої законності
IAM: Триває дискусія щодо того, наскільки законною була операція у Венесуелі. З вашої точки зору, чи мають ці міцну правову основу у межах міжнародного права? І якби ви сьогодні радили цій адміністрації, як би ви її обґрунтували?
Томас Ґрем: Ці дії є очевидним порушенням міжнародного права. Це агресія проти суверенної держави. У цьому, на мою думку, немає жодних сумнівів. Однак, адміністрація подала це як законні дії. Проти Ніколаса Мадуро було винесено обвинувачення. Мовляв представники Міністерства юстиції намагалися його затримати, щоб притягнути до відповідальності у Сполучених Штатах, і з огляду на ситуацію у Венесуелі для захисту американських посадовців знадобилися Збройні сили США. Я вважаю, що це дуже крихке прикриття дій, які викликають серйозні запитання щодо їхньої законності з точки зору міжнародного права.
IAM: Отже, на ваш погляд, чому це було необхідно для Сполучених Штатів?
Томас Ґрем: З точки зору адміністрації Трампа, це питання має як геополітичний, так і ресурсний вимір. Геополітичний аспект полягає в тому, що Венесуела розташована дуже близько до Панамського каналу. Панамський канал є стратегічним об’єктом, надзвичайно важливим для Сполучених Штатів, оскільки забезпечує сполучення між східним і західним узбережжями країни. Тож із геополітичної точки зору можна зрозуміти, чому адміністрація прагнула мати у Венесуелі дружню до себе владу.
Що стосується ресурсного аспекту, то нафта тут безперечно є ключовим чинником. Венесуела має найбільші у світі запаси нафти. Її нафтова галузь занепала протягом останніх років через неефективне управління, і адміністрація хотіла б отримати доступ до цих ресурсів, щоб розробляти нафтові родовища. Це вигідно для американських енергетичних компаній. Президент заявив, що частину прибутків буде спрямовано на користь венесуельського народу.
У Москві, ймовірно, помітили, що це було схоже на те, що Росія намагалася здійснити в Україні, але з кардинально відмінним результатом
IAM: З огляду на реакцію Росії та Китаю, як, на вашу думку, ця операція вплине на динаміку у відносинах між Сполученими Штатами, Росією та Китаєм у найближчій перспективі?
Томас Ґрем: Росія та Китай звернуть увагу на те, що зробили Сполучені Штати, і безумовно аналізуватимуть військові аспекти цієї операції. З тактичної точки зору це була надзвичайно успішна, але водночас дуже складна військова операція. У Москві, ймовірно, помітили, що це було схоже на те, що Росія намагалася здійснити в Україні у лютому 2022 року, але з кардинально відмінним результатом ніж у Венесуелі.
У Китаї також дуже уважно вивчатимуть військові спроможності Сполучених Штатів, те, як була спланована й реалізована ця операція, що вона говорить китайській стороні про американські військові можливості та як вони можуть бути застосовані в індо тихоокеанському сценарії, зокрема у контексті Тайваню. Я не вважаю, що ця операція сигнал для китайців чи росіян, що вони тепер можуть діяти аналогічним чином.
Ця операція, настільки, наскільки вона була успішною, спиралася на надзвичайно високий рівень військових можливостей США. Це не обов’язково ті спроможності, якими володіють Китай чи Росія для кроків, на які вони можуть піти. Тож Росія і Китай будуть занепокоєні та уважно вивчатимуть цю операцію, але, на мою думку, вона не змінить спосіб їхньої поведінки на світовій арені.
IAM: Які наслідки, якщо такі є, ці подій мають для дипломатичної участі США у мирному процесі між Росією та Україною?
Томас Ґрем: Очевидно, це відволікає увагу від мирного процесу між Росією та Україною. Люди будуть залучені до роботи у Венесуелі, зокрема державний секретар та радник з національної безпеки Марко Рубіо. Досить інтенсивно. Інші посадовці на нижчих рівнях також приділятимуть цьому більше часу. Відповідно, обсяг часу, який може бути присвячений російсько українському питанню, зменшується.
Тому питання, чи побачимо ми найближчим часом таку саму інтенсивність розвитку подій і таку саму інтенсивність переговорів, залишається під сумнівом.
IAM: Щодо України. Президент Дональд Трамп заявив, що не вірить звинуваченням Москви про те, що Україна атакувала одну з резиденцій президента Росії. А після операції у Венесуелі він також сказав, що він «не в захваті» від Володимира Путіна, бо «той вбиває занадто багато людей». Про що, на вашу думку, свідчать ці заяви з точки зору напряму дипломатії США та перспектив мирного процесу між Росією й Україною?
Томас Ґрем: Я ніколи не надаю надто великого значення заявам президента. З часом він робить різні заяви і суперечить сам собі. Водночас переговори перебувають у делікатній фазі. Протягом останніх кількох тижнів тривали інтенсивні переговори з українцями та європейцями.
Наступним кроком має стати початок дуже прямих консультацій і переговорів з росіянами, щоб перевірити їхню реакцію не лише на початковий 28 пунктовий план, оприлюднений ще у листопаді спеціальним посланником Трампа Стівом Віткоффом, а й на переглянутий 20 пунктовий план, який було напрацьовано спільно з українцями та європейцями. Як ми знаємо, навіть у цьому плані з 20 пунктів залишаються питання, які потребують остаточного вирішення. Серед них безпекові та територіальні питання, а також майбутній статус Запорізької атомної електростанції.
Чи готова адміністрація тиснути на Росію, аби переконати її погодитися з гарантіями безпеки для України
IAM: Після зустрічі у Мар-а-Лаго між президентом України і президентом Трампом Зеленський заявив, що Сполучені Штати пропонують 15-річні безпекові гарантії. Як ви оцінюєте ці гарантії для України?
Томас Ґрем: Безперечно, це крок уперед порівняно з тим, що адміністрація була готова запропонувати, скажімо, шість місяців тому. Йдеться про дуже конкретні безпекові гарантії. Вони справді передбачають, що за певних обставин у разі нападу Сполучені Штати будуть зобов’язані надати Україні пряму військову допомогу. Ймовірно, агресором була б Росія, хоча в самих безпекових гарантіях це прямо не зазначено.
Що стосується тривалості, то очевидно, що українська сторона хотіла б, аби ці гарантії діяли довше, ніж готові запропонувати Сполучені Штати. Тож побачимо, якої угоди зможуть досягти Вашингтон і Київ і який компроміс буде знайдено щодо строку дії цих гарантій. Водночас залишається питання реакції Росії та чи прийме вона це. Якщо ні, то постає питання, чи готова адміністрація тиснути на Росію, аби переконати її погодитися з тим типом безпекових гарантій, які Сполучені Штати наразі готові надати Україні.
IAM: Як ви бачите подальший розвиток подій у Західній півкулі? Чи можуть інші країни, такі як Куба або Колумбія, опинитися в центрі уваги? І з огляду на заяви президента Трампа, зокрема щодо Гренландії, що ви очікуєте у найближчому майбутньому?
Томас Ґрем: Я думаю, наступні кілька місяців Сполучені Штати будуть повністю зосереджені на Венесуелі. Досі не зрозуміло, хто саме там перебуває при владі, як новий уряд взаємодіятиме зі Сполученими Штатами, що конкретно на цьому етапі очікує уряд США і чи зможе нова венесуельська влада відповідати цим очікуванням або погодитися з ними.
Тож ця ситуація займатиме значну частину часу та уваги адміністрації. Поки не стане більш ясно, як саме розвиватимуться події у самій Венесуелі, важко уявити подальші операції у Західній півкулі, чи то в Колумбії, чи на Кубі, чи щодо Гренландії.
IAM: Чи стало для вас несподіванкою, коли президент Трамп заявив: «Ми керуватимемо країною у перехідний період»?
Томас Ґрем: Це було несподіванкою не лише для мене, а й для дуже багатьох людей, з огляду на те, що цей президент під час виборчої кампанії виступав проти ідеї зовнішнього державного будівництва. І тепер він узяв на себе можливо не стільки процес націєтворення, але місію визначення політики для іншої країни.
[Пояснення редактора: Термін Nation building– Націєтворення– поняття, що виникло після Другої світової війни і означає зовнішнє втручання великих держав у створення або реформування політичних та державних інститутів іншої країни, зазвичай після війни, окупації або зміни режиму]
Це значно виходить за межі його виборчої кампанії, і за межі очікувань його виборчої бази MAGA. Тож те, як він збирається вирішувати цю несумісність у середині країни, наразі є відкритим питанням.
